src
stringlengths 3
32.3k
| tgt
stringlengths 3
177k
|
|---|---|
У 1867—1889 роках Володимир Олександрович Кістяковський працював у галузі біохімії над обміном вуглеводів, зокрема глікогену. | У 1867–1889 роках Володимир Олександрович Кістяковський працював у галузі біохімії над обміном вуглеводів, зокрема глікогену. |
У 1850—1860-их роках у Львівському університеті досліди з органічної та аналітичної хімії провадив Л. Пебаль. | У 1850–1860-их роках у Львівському університеті досліди з органічної та аналітичної хімії провадив Л. Пебаль. |
У 1872—1910 роках В. Радзішевський досліджував різні питання загальної та фармацевтичної хімії | У 1872–1910 роках В. Радзішевський досліджував різні питання загальної та фармацевтичної хімії |
важливі також праці з фізичної хімії С. Толлочка в 1905—1935 роках, а з органічної хімії — Віктора Кемули і Е. Ліннемана. | важливі також праці з фізичної хімії С. Толлочка в 1905–1935 роках, а з органічної хімії — Віктора Кемули і Е. Ліннемана. |
Цей останній, працюючи в 1913—1934 роках у Дніпропетровську, заснував там Інститут фізичної хімії і створив основи електронної хімії і каталізу. | Цей останній, працюючи в 1913–1934 роках у Дніпропетровську, заснував там Інститут фізичної хімії і створив основи електронної хімії і каталізу. |
Згодом, коли Єгипет був захоплений арабами, які останні запозичили це слово. | Згодом, коли Єгипет був захоплений арабами, останні запозичили це слово. |
Згодом, коли Єгипет був захоплений арабами, останні запозичили це слово. | Згодом, коли Єгипет було захоплено арабами, останні запозичили це слово. |
Перші наукові дослідження з хімії провадилися на початку 19 століття в Харківському університеті (Василь Каразін, Фердінанд Гізе). | Перші наукові дослідження з хімії провадилися на початку 19 століття в Харківському університеті (Василь Каразін, Фердинанд Гізе). |
Визначними вченими у Харківському університеті були Олександр Данилевський (фізіологічна хімія) та Володимир Палладін (біохімія), а досліди з органічної хімії провадили Олександр Ельтеков і Костянтин Красуський. | Визначними вченими у Харківському університеті були Олександр Данилевський та Володимир Палладін (біохімія), а досліди з органічної хімії провадили Олександр Ельтеков і Костянтин Красуський. |
Визначними вченими у Харківському університеті були Олександр Данилевський та Володимир Палладін (біохімія), а досліди з органічної хімії провадили Олександр Ельтеков і Костянтин Красуський. | Визначними вченими у Харківському університеті були Олександр Данилевський (фізіологічна хімія) та Володимир Палладін (біохімія), а досліди з органічної хімії провадили Олександр Ельтеков і Костянтин Красуський. |
У свою чергу припускають, що це арабське слово пішло від єгипетського "Chemi" чи "Kimi" (стародавня назва Єгипту), що означало «чорний» та згодом було запозичене греками. | У свою чергу припускають, що це арабське слово пішло від єгипетського "Chemi" чи "Kimi" (стародавня назва Єгипту), що означало «чорний» та згодом було запозичене греками. |
Згодом, коли Єгипет було захоплено арабами, останні запозичили це слово. | Коли Єгипет було захоплено арабами, останні запозичили це слово. |
В міжнародній системі одиниць СІ кількість речовини поряд з масою (яка теж фактично корелює з кількістю частинок) належить до основних одиниць окремого типу. | В міжнародній системі одиниць SI кількість речовини поряд з масою (яка теж фактично корелює з кількістю частинок) належить до основних одиниць окремого типу. |
Таким чином, кількість речовини в системі СІ не може бути виражена через інші базові одиниці. | Таким чином, кількість речовини в системі SI не може бути виражена через інші базові одиниці. |
Перші наукові дослідження з хімії провадилися на початку 19 століття в Харківському університеті (Василь Каразін, Фердинанд Гізе). | Перші наукові дослідження з хімії провадилися на початку XIX століття в Харківському університеті (Василь Каразін, Фердинанд Гізе). |
В Одеському університеті наприкінці 19 — на початку 20 століття праці з органічної хімії провадили Петро Григорович Мелікішвілі, пізніше Микола Дмитрович Зелінський, з колоїдної хімії Ф. Шведов, з фізичної хімії — О. Саханов (електрохімія неводних розчинів), А. Рабинович (аномалія провідности), О. Фрумкін (електрокапілярні явища) і Л. Писаржевський (пероксиди та надкислоти). | В Одеському університеті наприкінці XIX — на початку XX століття праці з органічної хімії провадили Петро Григорович Мелікішвілі, пізніше Микола Дмитрович Зелінський, з колоїдної хімії Ф. Шведов, з фізичної хімії — О. Саханов (електрохімія неводних розчинів), А. Рабинович (аномалія провідности), О. Фрумкін (електрокапілярні явища) і Л. Писаржевський (пероксиди та надкислоти). |
Визначним українським біохіміком у Віденському університеті наприкінці 19 століття був І. Горбачевський, який 1882 року синтезував сечову кислоту з сечовини та гліцину. | Визначним українським біохіміком у Віденському університеті наприкінці XIX століття був І. Горбачевський, який 1882 року синтезував сечову кислоту з сечовини та гліцину. |
Відстань проведена від одного кінця кола до іншого, через центр кола. | Діáметр —відстань проведена від одного кінця кола до іншого, через центр кола. |
В геометрії діáметр — це хорда (відрізок, що сполучає дві точки) на колі (сфері, поверхні шара), що проходить через його центр | В геометрії діáметр — це хорда (відрізок, що сполучає дві точки) на колі (сфері, поверхні кулі), що проходить через її центр |
Також діаметром назівають довжину цього відрізка. | Також діаметром називають довжину цього відрізка. |
За величиною діаметр дорівнює двум радіусам. | За величиною діаметр дорівнює двом радіусам. |
Символ діаметру «⌀» схожий за розміром і написанням до «ø» (перекреслена строкова літера «о»). | Символ діаметра «⌀» схожий за розміром і написанням до «ø» (перекреслена строкова літера «о»). |
Важливо також відрізняти символ діаметра «⌀» від символа пустої множини «formula_4». | Важливий також символ діаметра «⌀» від символа пустої множини «formula_4». |
Символ діаметра «⌀» схожий за розміром і написанням до «ø» (перекреслена строкова літера «о»). | Символ діаметра formula_4 схожий за розміром і написанням до «ø» (перекреслена мала літера «о»). |
В багатьох випадках, символ «⌀» можна отримати у Microsoft Windows утримуючи клавішу ввести 0 2 4 8 на цифровій клавіатурі. | В багатьох випадках, символ formula_4 можна отримати у Microsoft Windows утримуючи клавішу ввести 0 2 4 8 на цифровій клавіатурі. |
Важливо також відрізняти символ діаметра «⌀» від символа пустої множини «formula_4». | Важливо також відрізняти символ діаметра formula_4 від символа пустої множини «formula_7». |
Символ пустої множини, на відміну від символа діаметра, схожий на Ø (перекреслена прописна літера «О»). | Символ пустої множини, на відміну від символа діаметра, схожий на Ø (перекреслена велика літера «О»). |
"Діаметр зв'язаного графа" — це відстань між двома найвіддаленішими вершинами. | "Діаметр зв'язного графа" — це відстань між двома найвіддаленішими вершинами. |
В LaTeX символ діаметру отримують за допомогою команди \diameter, яка входить до складу пакета wasysym. | В LaTeX символ діаметра отримують за допомогою команди \diameter, яка входить до складу пакета wasysym. |
"Діаметр зв'язного графа" — відстань між двома найвіддаленішими вершинами. | "Діаметр зв'язного графу" — відстань між двома найвіддаленішими вершинами. |
XI ГКМВ 1960 р. було прийнято таке визначення метра: "Метр дорiвнює довжинi 1 650 763,73 довжин хвиль у вакуумi випромiнювання, що вiдповiдає переходу мiж рiвнями 2p10 та 5d5атома криптону-86". | XI ГКМВ 1960 р. було прийнято таке визначення метра: "Метр дорiвнює довжинi 1 650 763,73 довжин хвиль у вакуумi випромiнювання, що вiдповiдає переходу мiж рiвнями 2p10 та 5d5 атома криптону-86". |
Свiтловий еталон метра повернув метру характер природної міри та, як показали подальші дослідження, підвищив точність його відтворення в 100 разів, що мало дуже важливе значення для сучасного приладобудування та точного машинобудування. | Світловий еталон метра повернув метру характер природної міри та, як показали подальші дослідження, підвищив точність його відтворення в 100 разів, що мало дуже важливе значення для сучасного приладобудування та точного машинобудування. |
Нарешті, 1983 р. ХVII ГКМВ визнала за потрібне ввести нове визначення метра, яке ґрунтується на значенні фундаментальної сталої - швидкості світла у вакуумі та є чинним і дотепер. | Нарешті, 1983 р. XVII ГКМВ визнала за потрібне ввести нове визначення метра, яке ґрунтується на значенні фундаментальної сталої - швидкості світла у вакуумі та є чинним і дотепер. |
Таке визначення метра було прийнято 1983 р. XVII Генеральною конференцією з мір і ваг (Резолюція 1). | Таке визначення метра було прийнято 1983 року XVII Генеральною конференцією з мір і ваг (Резолюція 1). |
Метр (від - міра, розмір) - одиниця довжини в СІ|Міжнародній системі одиниць СІ та інших метричних системах одиниць. | Метр (від - міра, розмір) - одиниця довжини в Міжнародній системі одиниць СІ та інших метричних системах одиниць. |
Ця одиниця довжини дістала назву від грецького "metron", що в перекладі означає «міра», у період становлення Метричної системи мір у Франції. | Метр отримав назву дістала назву від грецького слов "metron", що в перекладі означає «міра», у період становлення Метричної системи мір у Франції. |
Метр отримав назву дістала назву від грецького слов "metron", що в перекладі означає «міра», у період становлення Метричної системи мір у Франції. | Метр отримав назву назву від грецького слов "metron", що в перекладі означає «міра», у період становлення Метричної системи мір у Франції. |
Скорочено метр позначається малою літерою 'м'. | Скорочено метр позначається малою літерою "м". |
Коли у 1867 році виникла ідея вставновлення міжнародної системи мір, саме еталон архіву був взятий за одиницю довжини | Коли у 1867 році виникла ідея вставновлення міжнародної системи мір, саме еталон архіву був взятий за одиницю довжини. |
Точніші вимірювання Араго і Біо на початку 19 ст. з'ясували, що еталон не зовсім точно відповідає визначенню метра через довжину меридіану. | Точніші вимірювання Франсуа Араго і Біо на початку 19 ст. з'ясували, що еталон не зовсім точно відповідає визначенню метра через довжину меридіану. |
Її значення було фіксоване на величині 299 792 458 м/c. | Її значення було зафіксоване на величині 299 792 458 м/c. |
Однак, незабаром вияснилося, що довжина секундного маятника залежить від місця на Землі: французький астроном Жан Рішер встановив, що вона відрізняється в Парижі й в Каєнні, Французька Гвіана на 0,3%. | Однак, незабаром з'ясувалося, що довжина секундного маятника залежить від місця на Землі: французький астроном Жан Рішер встановив, що вона відрізняється в Парижі й в Каєнні, Французька Гвіана на 0,3%. |
Талейран воскресив ідею секундного маятника перед Установчими зборами у 1790, запропнувавши зафіксувати вимірювання 45° північної широти, однак ідея не прижилася. | Талейран воскресив ідею секундного маятника перед Установчими зборами 1790 р., запропнувавши зафіксувати вимірювання 45° північної широти, однак ідея не прижилася. |
Талейран воскресив ідею секундного маятника перед Установчими зборами 1790 року, запропнувавши зафіксувати вимірювання 45° північної широти, однак ідея не прижилася. | Талейран воскресив ідею секундного маятника перед Установчими зборами 1790 року, запропонувавши зафіксувати вимірювання 45° північної широти, однак ідея не прижилася. |
Найменша частинна одиниця метра, що використовується у фізиці — фемтометр. | Найменша частинна одиниця метра, що практично використовується у фізиці — фемтометр. |
Незважаючи на розбіжність, метр архіву залишився практичним стандартом. | Попри розбіжність, метр архіву залишився практичним стандартом. |
Точніші вимірювання Франсуа Араго і Жана-Батіста Біо на початку 19 ст. з'ясували, що еталон не зовсім точно відповідає визначенню метра через довжину меридіану. | Точніші вимірювання Франсуа Араго і Жана-Батіста Біо на початку 19 ст. з'ясували, що еталон не зовсім точно відповідає визначенню метра через довжину меридіана. |
Світловий еталон метра повернув метру характер природної міри та, як показали подальші дослідження, підвищив точність його відтворення в 100 разів, що мало дуже важливе значення для сучасного приладобудування та точного машинобудування. | Світловий еталон метра повернув метру характер природної міри та, як показали подальші дослідження, підвищив точність його відтворення у 100 разів, що мало дуже важливе значення для сучасного приладобудування та точного машинобудування. |
Однак, незабаром з'ясувалося, що довжина секундного маятника залежить від місця на Землі: французький астроном Жан Рішер встановив, що вона відрізняється в Парижі й в Каєнні, Французька Гвіана на 0,3%. | Однак, незабаром з'ясувалося, що довжина секундного маятника залежить від місця на Землі: французький астроном Жан Рішер встановив, що вона відрізняється в Парижі й в Каєнні, Французька Гвіана на 0,3 %. |
На обох кінцях нейтральної площини кожної такої міри було нанесено по 3 паралельні штрихи так, щоб віддаль між середніми штрихами обох кінців при 0°C дорівнювала довжині архівного метра. | На обох кінцях нейтральної площини кожної такої міри було нанесено по 3 паралельні штрихи так, щоб віддаль між середніми штрихами обох кінців при 0 °C дорівнювала довжині архівного метра. |
Пропоноване нове визначення метра, повністю еквівалентне чинному, у резолюції сформульоване так : | Пропоноване нове визначення метра, повністю еквівалентне чинному, у резолюції сформульоване так: |
За означенням, прийнятим Резолюцією 1 XVII Генеральної конференції з мір і ваг 1983 року. | За означенням, прийнятим Резолюцією 1 XVII Генеральної конференції з мір і ваг 1983 року: |
За означенням, прийнятим Резолюцією 1 XVII Генеральної конференції з мір і ваг 1983 року: | За означенням, прийнятим Резолюцією 1 XVII Генеральної конференції з мір і ваг 19834 року: |
За означенням, прийнятим Резолюцією 1 XVII Генеральної конференції з мір і ваг 1983 року: | За означенням, прийнятим Резолюцією 1 XVII Генеральної конференції з мір і ваг 19834 року: |
Згодом, однак, вияснилось, що через неправильне врахування полюсного сплющення Землі еталон виявився коротшим на 0,2 мм. Водночас комісія вирахувала значення метра зі старих даних. | Згодом, однак, з'ясувалося, що через неправильне врахування полюсного сплющення Землі еталон виявився коротшим на 0,2 мм. Водночас комісія вирахувала значення метра зі старих даних. |
На XXIV ГКМВ 17—21 жовтня 2011 року була ухвалена резолюція, у якій зокрема, запропоновано у майбутній ревізії Міжнародної системи одиниць (СІ) усі визначення основних одиниць сформулювати у новому однотипному виді. | На XXIV ГКМВ 17—21 жовтня 2011 року ухвалили резолюцію, в якій зокрема, запропоновано у майбутній ревізії Міжнародної системи одиниць (СІ) усі визначення основних одиниць сформулювати у новому однотипному виді. |
Цей еталон виготовили зі сплаву 90 % платини і 10 % іридиію і він мав поперечний переріз у вигляді літери «X», що надавав йому необхідної механічної жорсткості й міцності при згинанні. | Цей еталон виготовили зі сплаву 90 % платини і 10 % іридію і він мав поперечний переріз у вигляді літери «X», що надавав йому необхідної механічної жорсткості й міцності при згинанні. |
В оберненому вигляді воно дає точне вираження метра через визначальні константи "c" і formula_1: | В оберненому вигляді це співвідношення дає точне вираження метра через визначальні константи "c" і formula_1: |
Сутність цього виcновку зводиться, до варіанту визначення, який був раніше прийнятий Резолюцією 1 XVII Генеральної конференції з мір і ваг 1983 року: | Сутність цього виcновку формально зводиться, до варіанту визначення, який був до того прийнятий Резолюцією 1 XVII Генеральної конференції з мір і ваг 1983 року: |
Сутність цього виcновку формально зводиться, до варіанту визначення, який був до того прийнятий Резолюцією 1 XVII Генеральної конференції з мір і ваг 1983 року: | Сутність цього висновку формально зводиться, до варіанту визначення, який був до того прийнятий Резолюцією 1 XVII Генеральної конференції з мір і ваг 1983 року: |
Ідеї встановлення десяткової системи для одиниць вимірювання висловлювалася ще в 17 ст., однак шлях до її практичного втілення відкрили тільки революційні події у Франції. | Ідеї встановлення десяткової системи для одиниць вимірювання висловлювалася ще в XVII ст., однак шлях до її практичного втілення відкрили тільки революційні події у Франції. |
Для полегшення відтворюваності точності вимірювання і сумісності результатів, отриманих в різних лабораторіях, XVII Генеральна конференція мір і ваг «рекомендувала» використовувати стабілізований йодом гелій-неоновий лазер. | Для полегшення відтворюваності точності вимірювання і сумісності результатів, отриманих в різних лабораторіях XVII Генеральна конференція мір і ваг «рекомендувала» використовувати стабілізований йодом гелій-неоновий лазер. |
наука) - сукупність наук про живу природу, про живих істот, що населяють Землю чи вже вимерли, їх будову, функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємні стосунки, систиматику, поширення на Землі | наука) - сукупність наук про живу природу, про живих істот, що населяють Землю чи вже вимерли, їх будову, функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємні стосунки, систематику, поширення на Землі |
Перші систематичні спроби пізнання живої природи були зроблені античними лікарями і філософами (Гіппократ, Аристотель, Теофаст, Гален). | Перші систематичні спроби пізнання живої природи були зроблені античними лікарями і філософами (Гіппократ, Арістотель, Теофраст, Гален). |
видатних біологів. | К., 1949—54 |
Біологія () - сукупність наук про живу природу, про живих істот, що населяють Землю чи вже вимерли, їх будову, функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємні стосунки, систематику, поширення на Землі | Біологія () — сукупність наук про живу природу, про живих істот, що населяють Землю чи вже вимерли, їх будову, функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємні стосунки, систематику, поширення на Землі |
У 17 - 18 століттях в біологію проникають експериментальні методи. | У 17 — 18 століттях в біологію проникають експериментальні методи. |
З одного боку, сформувалося уявлення про якісно різні рівні організації живої природи: молекулярний (молекулярна біологія, біохімія й інші науки, які поєднують поняттям фізико-хімічна біологія), клітинний (цитологія), рівень організмів (анатомія, фізіологія, ембріологія), популяційно-видовий (екологія, біогеографія). | З одного боку, сформувалося уявлення про якісно різні рівні організації живої природи: молекулярний (молекулярна біологія, біохімія й інші науки, які поєднують поняттям фізико-хімічна біологія), клітинний (клітинна біологія), рівень організмів (анатомія, фізіологія, ембріологія), популяційно-видовий (екологія, біогеографія). |
Практичне значення біологічних досліджень і методів (у т.ч. генної інженерії, біотехнології) для медицини, сільського господарства, промисловості, розумного використання природних ресурсів і охорони природи, а також проникнення в ці дослідження ідей і методів точних наук висунули біологію в середині 20 століття на передові рубежі природознавства. | Практичне значення біологічних досліджень і методів (у тому числі генної інженерії, біотехнології) для медицини, сільського господарства, промисловості, розумного використання природних ресурсів і охорони природи, а також проникнення в ці дослідження ідей і методів точних наук висунули біологію в середині 20 століття на передові рубежі природознавства. |
Число сучасних видів організмів досягає близько 2 млн., в т. ч. понад 1,5 млн. тварин. | Число сучасних видів організмів досягає близько 2 млн., в тому числі понад 1,5 млн. тварин. |
Так,напр., з ботаніки виділились науки: про бактерії — бактеріологія, про водорості — альгологія, про гриби — мікологія, про лишайники — ліхенологія, про мохи — бріологія та ін. | Так, напр., з ботаніки виділились науки: про бактерії — бактеріологія, про водорості — альгологія, про гриби — мікологія, про лишайники — ліхенологія, про мохи — бріологія та ін. |
Зоологія також поділяється на ряд наук,кожна з яких вивчає певну групу тварин. | Зоологія також поділяється на ряд наук, кожна з яких вивчає певну групу тварин. |
На основі кількісних вимірів і застосування законів гідравліки був відкритий механізм кровообігу (Вільям Ґарвей, 1628). | На основі кількісних вимірів і застосування законів гідравліки був відкритий механізм кровообігу (Вільям Гарвей, 1628). |
Біологічна безпека — це збереження функціонування живих систем, їх цілісності, біологічних функцій, взаємозв'язків з іншими системами, запобігання широкомасштабної втрати біологічної цілісності, яка може мати місце в результатіінтродукції видів в екосистеми, забруднення навколишнього середовища (води, ґрунту, повітря) тощо; | Біологічна безпека — це збереження функціонування живих систем, їх цілісності, біологічних функцій, взаємозв'язків з іншими системами, запобігання широкомасштабної втрати біологічної цілісності, яка може мати місце в результаті інтродукції видів в екосистеми, забруднення навколишнього середовища (води, ґрунту, повітря) тощо; |
Людина здаевна, з доісторичних часів, жила поряд із живими істотатми. | Людина здавна, з доісторичних часів, жила поряд із живими істотатми. |
Біологічна безпека — це збереження функціонування живих систем, їх цілісності, біологічних функцій, взаємозв'язків з іншими системами, запобігання широкомасштабної втрати біологічної цілісності, яка може мати місце в результаті інтродукції видів в екосистеми, забруднення навколишнього середовища (води, ґрунту, повітря) тощо; | Біологі́чна безпе́ка — це збереження функціонування живих систем, їх цілісності, біологічних функцій, взаємозв'язків з іншими системами, запобігання широкомасштабної втрати біологічної цілісності, яка може мати місце в результаті інтродукції видів в екосистеми, забруднення навколишнього середовища (води, ґрунту, повітря) тощо; |
Пам'ятки стародавніх культур — китайської, індійської, ассіро-вавілонської, єгипетської, грецької — свідчать про те, що ще задовго до початку нашої ери був нагромаджений значний емпіричний матеріал в галузі біології. | Пам'ятки стародавніх культур: китайської, індійської, ассіро-вавілонської, єгипетської, грецької — свідчать про те, що ще задовго до початку нашої ери був нагромаджений значний емпіричний матеріал в галузі біології. |
«біологія» був вперше вж итий в 1797 р. німецьким професором анатомії Теодором Рузом (1771- | Термін «біологія» був вперше вжитий в 1797 р. німецьким професором анатомії Теодором Рузом (1771- |
Еколо́гія ( — будинок, житло, господарство, місцепроживання, батьківщина і — поняття, вчення, наука) — наука про відносини живих організмів і їх спільнот між собою і з навколишнім середовищем. | Еколо́гія ( — будинок, житло, господарство, місцепроживання, батьківщина і — поняття, вчення, наука) — наука про відносини живих організмів і їх спільнот між собою і з довкіллям. |
наука) — сукупність наук про живу природу, про живих істот, що населяють Землю чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємні стосунки, систематику, поширення на Ptvkz[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[[ | наука) — сукупність наук про живу природу, про живих істот, що населяють Землю чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємні стосунки, систематику, поширення на Землі |
http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/958 – наука про життя, закономірності існування живого, механізми розвитку і життєдіяльності організмів. | Загальна біологія – наука про життя, закономірності існування живого, механізми розвитку і життєдіяльності організмів. |
В 20 ст. розвинулась вірусологія. | У 20 ст. розвинулась вірусологія. |
наука) — система наук, що вивячає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого. | наука) — система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого. |
Сучасна біологія — це складний високодиференційований комплекс фундаментальних і прикладних досліджень живої природи, яка складається з багатьох біологіч-них дисциплін, що спеціалізуються на вивченні структур-но-функціональних особливостей певних організмів. | Сучасна біологія — це складний високодиференційований комплекс фундаментальних і прикладних досліджень живої природи, яка складається з багатьох біологічних дисциплін, що спеціалізуються на вивченні структурно-функціональних особливостей певних організмів. |
Еколо́гія ( — будинок, житло, господарство, місцепроживання, батьківщина і — поняття, вчення, наука) — наука про відносини живих організмів і їх спільнот між собою і з довкіллям. | Еколо́гія ( — будинок, житло, господарство, місце проживання, батьківщина і — поняття, вчення, наука) — наука про відносини живих організмів і їх спільнот між собою і з довкіллям. |
Їхні праці, продовжені в епоху Відродження, поклали початок ботаніці і зоології, а також анатомії і фізіології людини (Везалій і ін.). | Їхні праці, продовжені в епоху Відродження, поклали початок ботаніці і зоології, а також анатомії і фізіології людини (Андреас Везалій і ін.). |
Термін «біологія» був вперше вжитий в 1797 р. німецьким професором анатомії Теодором Рузом (1771—1803), пізніше в 1800 р. термін застосував професор Дерптського університету Фрідріх Бурдах (1776—1847), а в 1802 р. — Жан Батист Ламарк (1744—1829) і Лудольф Тревіранус (1779—1864). | Термін «біологія» був вперше вжитий в 1797 р. німецьким професором анатомії Теодором Рузом (1771–1803), пізніше в 1800 р. термін застосував професор Дерптського університету Фрідріх Бурдах (1776–1847), а в 1802 р. — Жан Батист Ламарк (1744–1829) і Лудольф Тревіранус (1779–1864). |
Важливе значення для розвитку біології мали твори Арістотеля (384—322 до н. е.). | Важливе значення для розвитку біології мали твори Арістотеля (384–322 до н. е.). |
Число сучасних видів організмів досягає близько 2 млн., в тому числі понад 1,5 млн. тварин. | Число сучасних видів організмів досягає близько 2 млн, в тому числі понад 1,5 млн тварин. |
наука) — система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про живих істот, що населяють Землю чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємні стосунки, систематику, поширення на Землі | наука) — наука про неприличні частини тіла, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про живих істот, що населяють Землю чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємні стосунки, систематику, поширення на Землі |
наука) — система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про живих істот, що населяють Землю чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємні стосунки, систематику, поширення на Землі | наука) — фундаментальна система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про живих істот, що населяють Землю чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємні стосунки, систематику, поширення на Землі |
наука) — система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про живих істот, що населяють Землю чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємні стосунки, систематику, поширення на Землі | наука) — система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про істот, що заселяють Землю чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємини, систематику, поширення на Землі |
Біологія встановлює загальні закономірності, властиві життю у всіх його проявах. | Біологія встановлює загальні закономірності, властиві життю в усіх його проявах. |
Сучасна біологія — це складний високодиференційований комплекс фундаментальних і прикладних досліджень живої природи, яка складається з багатьох біологічних дисциплін, що спеціалізуються на вивченні структурно-функціональних особливостей певних організмів. | Сучасна біологія — це складний високодиференційований комплекс фундаментальних і прикладних досліджень живої природи, яка має чимало біологічних дисциплін, що спеціалізуються на вивченні структурно-функційних особливостей певних організмів. |
З поверхових і часто неточних уявлень про природу поступово формувались певніші й точніші знання. | З поверхових і зчаста неточних уявлень про природу поступово формувались певніші й точніші знання. |
Пам'ятки стародавніх культур: китайської, індійської, ассіро-вавілонської, єгипетської, грецької — свідчать про те, що ще задовго до початку нашої ери був нагромаджений значний емпіричний матеріал в галузі біології. | Пам'ятки давніх культур: китайської, індійської, ассиро-бабилонської, єгипетської, грецької — свідчать про те, що ще задовго до початку нашої ери було нагромаджено значний емпіричний матеріял у галузі біології. |
Поряд з практичними питаннями, важливими для сільського господарства і медицини, стародавні природознавці-мислителі (Геракліт, Демокрит, Гіппократ та ін.) | Поряд із практичними питаннями, важливими для сільського господарства і медицини, давні природознавці-мислителі (Геракліт, Демокрит, Гіппократ та ін.) |
намагались розв'язати і ряд загальнобіологічних питань, зокрема питань, що стосуються походження й еволюції живих істот. | намагались розв'язати і низку загальнобіологічних питань, зокрема тих, що стосуються походження й еволюції істот. |
Важливе значення для розвитку біології мали твори Арістотеля (384–322 до н. е.). | Важливу значину для розвитку біології мали твори Арістотеля (384–322 до н. е.). |
У 17 — 18 століттях в біологію проникають експериментальні методи. | У 17 — 18 сторіччях у біологію проникають експериментальні методи. |