src
stringlengths 3
32.3k
| tgt
stringlengths 3
177k
|
|---|---|
Мільярд () — число, назва величини formula_1. | Мільярд (або міліард, ) — число, назва величини formula_1. |
В європейській системі найменування чисел — тисяча мільйонів, число, що зображуеться одиницею з дев'ятьма нулями (1 000 000 000). | В європейській системі найменування чисел — тисяча мільйонів, число, що зображується одиницею з дев'ятьма нулями (1 000 000 000). |
Мільярд (або міліард, ) — число, назва величини formula_1. | Мільярд (або міліард, , ) — число, назва величини formula_1. |
Мільярд (або міліард, , ) — число, назва величини formula_1. | Мільярд (, ) — число, назва величини formula_1. |
Префікси СІ: для мільярда — «гіга» (109), для однієї мільярдної — «нано» (10-9). | Префікси СІ: для мільярда — «гіга» (109), для однієї мільярдної — «нано» (10−9). |
Префікси СІ: для мільярда — «гіга» (109), для однієї мільярдної — «нано» (10−9). | Префікси SI: для мільярда — «гіга» (109), для однієї мільярдної — «нано» (10−9). |
Центер, частина атома з розмірами, приблизно y 10 мільйон разів меншими від розмірів самого атома. | Центер, частина атома з розмірами, приблизно y 10 мільйон разів меншими від розмірів самого атом. |
Центер, частина атома з розмірами, приблизно y 10 мільйон разів меншими від розмірів самого атом. | Центер, частина атома з розмірами, приблизно y 10 мільйон разів меншими від розмірів самого атома. |
Спортивне спорялження для лехкоатлетичних змагань - штовхання ядра. | Спортивне спорядження для легкоатлетичних змагань - штовхання ядра. |
Центер, частина атома з розмірами, приблизно y 10 мільйон разів меншими від розмірів самого атома. | Центр, частина атома з розмірами, приблизно y 10 мільйонів разів меншими від розмірів самого атома. |
Мільйон - число, назва величини. | Мільйон — число, назва величини. |
Мільйон — число, назва величини. | Мільйон — число, назва величини formula_1. |
У системі СІ числу відповідають префікси: мега — для мільйона (10 6) і мікро — для однієї мільйонної (10 −6). | У системі СІ числу відповідають префікси: мега — для мільйона ("10 6") і мікро — для однієї мільйонної ("10 −6"). |
Мільйон — число, назва величини formula_1.0 | Мільйон — число, назва величини formula_1. |
Мільйон (або міліон) — число, назва величини formula_1. | Мільйон — число, назва величини formula_1. |
У системі СІ числу відповідають префікси: мега — для мільйона ("10 6") і мікро — для однієї мільйонної. | У системі SI числу відповідають префікси: мега — для мільйона ("10 6") і мікро — для однієї мільйонної. |
Хімія - наука, яка займається одержанням, дослідженням властивостей, складу і будови хімічних речовин. | Хемія - наука, яка займається одержанням, дослідженням властивостей, складу і будови хемічних речовин. |
взаємозв'язок між їх хімічною будовою та дією на | взаємозв'язок між їх хемічною будовою та дією на |
Хемія - наука, яка займається одержанням, дослідженням властивостей, складу і будови хемічних речовин. | Хімія - наука, яка займається одержанням, дослідженням властивостей, складу і будови хімічних речовин. |
взаємозв'язок між їх хемічною будовою та дією на | взаємозв'язок між їх хімічною будовою та дією на |
Хімія, наук. | Хемія, наук. |
дисципліна, яка досліджує фізичні та хім. | дисципліна, яка досліджує фізичні та хем. |
властивості речовин, їх реакції, як також практичне використання цих реакцій (див. Хем. | властивості речовин, їх реакції, як також практичне використання цих реакцій (див. Хемічна промисловість). |
Хемія - наука, яка займається одержанням, дослідженням властивостей, складу і будови хемічних речовин. | Хімія - наука, яка займається одержанням, дослідженням властивостей, складу і будови хімічних речовин. |
взаємозв'язок між їх хемічною будовою та дією на | взаємозв'язок між їх хімічною будовою та дією на |
Хемія, наук. | Хімія, наук. |
дисципліна, яка досліджує фізичні та хем. | дисципліна, яка досліджує фізичні та хім. |
властивості речовин, їх реакції, як також практичне використання цих реакцій (див. Хемічна промисловість). | властивості речовин, їх реакції, як також практичне використання цих реакцій (див. Хімічна промисловість). |
Практичне застосування хем. | Практичне застосування хім. |
Матем.-Природописно-Лікарська Секція НТШ у Львові з 1897 видавала зб., в яких були друковані ст. з хемії та укр. хем. | Матем.-Природописно-Лікарська Секція НТШ у Львові з 1897 видавала зб., в яких були друковані ст. з хімії та укр. хім. |
Там таки у 1864 — 87 М. Бекетов вивчав термохемію та теорію розчинів, а пізніше його учні та співр. | Там таки у 1864 — 87 М. Бекетов вивчав термохімію та теорію розчинів, а пізніше його учні та співр. |
досліджували кінетику реакцій, адсорбцію, топохем. | досліджували кінетику реакцій, адсорбцію, топохім. |
та В. Палладін (біохемія), а досліди з органічної X. провадили О. Ельтеков і К. Красуський. | та В. Палладін (біохімія), а досліди з органічної X. провадили О. Ельтеков і К. Красуський. |
В. Кістяковський працював у ділянці біохемії над обміном вуглеводів, зокрема глікогену. | В. Кістяковський працював у ділянці біохімії над обміном вуглеводів, зокрема глікогену. |
— О. Саханов (електрохемія неводних розчинів), А. Рабинович (аномалія провідности), О. Фрумкін (електрокапілярні явища) і Л. Писаржевський (перекиси та надкислоти). | — О. Саханов (електрохімія неводних розчинів), А. Рабинович (аномалія провідности), О. Фрумкін (електрокапілярні явища) і Л. Писаржевський (перекиси та надкислоти). |
Визначним укр. біохеміком у Віденському Ун-ті в кін. | Визначним укр. біохіміком у Віденському Ун-ті в кін. |
По революції рівень і розвиток хем. | По революції рівень і розвиток хім. |
ін-тах, хоч пізніше ролю основних дослідів з X. перебрали новозасновані інти АН УРСР, які нині й репрезентують найвищий рівень хем. | ін-тах, хоч пізніше ролю основних дослідів з X. перебрали новозасновані інти АН УРСР, які нині й репрезентують найвищий рівень хім. |
катедри аналітичної X. існують в усіх ун-тах, чотирьох політехн. | кафедри аналітичної X. існують в усіх ун-тах, чотирьох політехн. |
Відділ X. та хем. | Відділ X. та хім. |
та Неорганічної X., Ін-т X. високомолекулярних сполук з Сектором нафтохемії, Ін-т Фіз. | та Неорганічної X., Ін-т X. високомолекулярних сполук з Сектором нафтохімії, Ін-т Фіз. |
фотохемія (Б. Даїн) | фотохімія (Б. Даїн) |
X. працювали визначні вчені в галузі спектроскопії (І. Обреїмов, А, Приходько, М. Вукс), фізико-хемії твердого та рідкого тіла (С. Уразовський, О. Голик), електрохемії (А. Машовець, О. Афанасьєв), теорії електролітів (В. Фінкельштейн), фізико-хемії силікатів (П. Будников). | X. працювали визначні вчені в галузі спектроскопії (І. Обреїмов, А, Приходько, М. Вукс), фізико-хімії твердого та рідкого тіла (С. Уразовський, О. Голик), електрохімії (А. Машовець, О. Афанасьєв), теорії електролітів (В. Фінкельштейн), фізико-хімії силікатів (П. Будников). |
електрохемія (5 відділів, Ю. Делімарський, М. Граціянський, Б. Марков) | електрохімія (5 відділів, Ю. Делімарський, М. Граціянський, Б. Марков) |
Ін-т органічної X. створений 1939 на базі Ін-ту Хем. | Ін-т органічної X. створений 1939 на базі Ін-ту Хім. |
хем., фотохєм. | хім., фотохєм. |
і радіяційно-хем. | і радіяційно-хім. |
та хем. | та хім. |
властивостей поліуретанів та вивчає їх зв'язок з хем. | властивостей поліуретанів та вивчає їх зв'язок з хім. |
Сектор нафто-хемії (В. Гутиря) працює над X. вуглеводнів та їх хем. | Сектор нафто-хімії (В. Гутиря) працює над X. вуглеводнів та їх хім. |
Ін-т Біохемії існує від 1932 у Києві. | Ін-т Біохімії існує від 1932 у Києві. |
Він був організований 1925 на базі катедри біохемії при Харківському Мед. Ін-ті, якою керував О. Палладін. | Він був організований 1925 на базі кафедри біохімії при Харківському Мед. Ін-ті, якою керував О. Палладін. |
Спершу в ін-ті було 4 відділи: біохемії м'язевої і нервової діяльности, порівняльної біохемії, біохемії харчування і зоотехн. | Спершу в ін-ті було 4 відділи: біохімії м'язевої і нервової діяльности, порівняльної біохімії, біохімії харчування і зоотехн. |
Від 1945 в ін-ті працюють відділи: біохемії нервової системи .(О. | Від 1945 в ін-ті працюють відділи: біохімії нервової системи .(О. |
Палладій), біохемії м'язів (Д. Фердман), структури та функції білка (В. Бєліцер), біосинтези та біологічних властивостей білків (М. Гулий) і біохемії вітамінів (Р. Чаговець), а 1983 створено ще 5 відділів: біохемії нуклеїнових кислот, біохемії ферментів, фотобіохемії (В. Вендт), біохемії росту (В. Короткоручко) і біохем. | Палладій), біохімії м'язів (Д. Фердман), структури та функції білка (В. Бєліцер), біосинтези та біологічних властивостей білків (М. Гулий) і біохімії вітамінів (Р. Чаговець), а 1983 створено ще 5 відділів: біохімії нуклеїнових кислот, біохімії ферментів, фотобіохімії (В. Вендт), біохімії росту (В. Короткоручко) і біохім. |
Основним завданням ін-ту є дослідження хем. | Основним завданням ін-ту є дослідження хім. |
переробки вуглеводних газів, використання горючих газів у промисловості, автоматизація хем. | переробки вуглеводних газів, використання горючих газів у промисловості, автоматизація хім. |
Ін-т розробляє теоретичні та експериментальні дослідження в галузі кольоїдної X., фізико-хемії природних сорбентів, кольоїдних металів та X. очистки вод. | Ін-т розробляє теоретичні та експериментальні дослідження в галузі кольоїдної X., фізико-хімії природних сорбентів, кольоїдних металів та X. очистки вод. |
Деякі ділянки X. вивчаються в нехем. | Деякі ділянки X. вивчаються в нехім. |
Питання геохемії, основоположником якої був В. Вернадський, який з 1919 вивчав склад різних мінералів та закономірності їх поширення в земній корі, тепер досліджують в Ін-ті Геол. Наук АН УРСР, зокрема геохемію інертних газів, скандію та германію. | Питання геохімії, основоположником якої був В. Вернадський, який з 1919 вивчав склад різних мінералів та закономірності їх поширення в земній корі, тепер досліджують в Ін-ті Геол. Наук АН УРСР, зокрема геохімію інертних газів, скандію та германію. |
Записок Укр. Біохем. | Записок Укр. Біохім. |
У 50 — 60-их pp. | У 1950 — 60-их pp. |
19 в. у Львівському Ун-ті досліди з органічної та аналітичної X. провадив Л. Пебаль. | 19 в. у Львівському Університеті досліди з органічної та аналітичної хімії провадив Л. Пебаль. |
Л. Писаржевського з Відділом фізико-органічної X. у Донецькому, Ін-т Кольоїдної X. й X. води, Ін-т Органічної X., Ін-т газу та лябораторії Ін-ту Заг. | Л. Писаржевського з Відділом фізико-органічної X. у Донецькому, Ін-т Кольоїдної X. й X. води, Ін-т Органічної X., Ін-т газу та лабораторії Ін-ту Заг. |
фізико-Х. металюрґійних процесів (4 відділи, дослідники: І. Шека, М. Фортунатов, В. Сажин, Я. Горощенко) | фізико-Х. металургійних процесів (4 відділи, дослідники: І. Шека, М. Фортунатов, В. Сажин, Я. Горощенко) |
виявляє основні закономірності перетворення поліуретанів на цінні полімерні матеріяли: еластомери, синтетичні волокна тощо. | виявляє основні закономірності перетворення поліуретанів на цінні полімерні матеріали: еластомери, синтетичні волокна тощо. |
Так, напр., досліди над синтезою та будовою боридів, карбідів, силіцидів, нітридів та сульфідів деяких рідкісних та рідкісноземельних елементів ведуться в Ін-ті Проблем Матеріялознавства АН УРСР. | Так, напр., досліди над синтезою та будовою боридів, карбідів, силіцидів, нітридів та сульфідів деяких рідкісних та рідкісноземельних елементів ведуться в Ін-ті Проблем Матеріалознавства АН УРСР. |
Напр., аналітична X. вивчається в Ін-ті Фіз. | Напр., аналітична X. вивчається в Інституті Фіз. |
X. та в Ін-ті Неорганічної X. | X. та в Інституті Неорганічної X. |
В Ін-ті Фізі. | В Інституті Фізі. |
При Ін-ті діє Укр. Біохімічне Товариство, яке нараховує понад 800 чл. Ін-т Газу АН УРСР створено 1949 під керівництвом М. Доброхотова, пізніше його очолив В. Копитов. | При Інституті діє Укр. Біохімічне Товариство, яке нараховує понад 800 чл. Ін-т Газу АН УРСР створено 1949 під керівництвом М. Доброхотова, пізніше його очолив В. Копитов. |
Так, напр., досліди над синтезою та будовою боридів, карбідів, силіцидів, нітридів та сульфідів деяких рідкісних та рідкісноземельних елементів ведуться в Ін-ті Проблем Матеріалознавства АН УРСР. | Так, напр., досліди над синтезою та будовою боридів, карбідів, силіцидів, нітридів та сульфідів деяких рідкісних та рідкісноземельних елементів ведуться в Інституті Проблем Матеріалознавства АН УРСР. |
властивості полімерів досліджуються в Ін-ті Механіки АН УРСР. | властивості полімерів досліджуються в Інституті Механіки АН УРСР. |
Питання геохімії, основоположником якої був В. Вернадський, який з 1919 вивчав склад різних мінералів та закономірності їх поширення в земній корі, тепер досліджують в Ін-ті Геол. Наук АН УРСР, зокрема геохімію інертних газів, скандію та германію. | Питання геохімії, основоположником якої був В. Вернадський, який з 1919 вивчав склад різних мінералів та закономірності їх поширення в земній корі, тепер досліджують в Інституті Геол. Наук АН УРСР, зокрема геохімію інертних газів, скандію та германію. |
Перші наукові дослідження з хімії провадилися на початку 19 століття в Харківському університеті (В. Каразин, Ф. Гізе). | Перші наукові дослідження з хімії провадилися на початку 19 століття в Харківському університеті (Василь Каразін, Фердінанд Гізе). |
Там таки у 1864—1887 роках М. Бекетов вивчав термохімію та теорію розчинів, а пізніше його учні та співробітники досліджували кінетику реакцій, адсорбцію, топохімічний та молекулярний поліморфізм. | Там таки у 1864—1887 роках Микола Бекетов вивчав термохімію та теорію розчинів, а пізніше його учні та співробітники досліджували кінетику реакцій, адсорбцію, топохімічний та молекулярний поліморфізм. |
Важливі також праці М. Ізмайлова з теорії кислот/основ і електролітів. | Важливі також праці Миколи Ізмайлова з теорії кислот/основ і електролітів. |
Визначними вченими у Харківському університеті були О. Данилевський (фізіологічна хімія) та В. Палладін (біохімія), а досліди з органічної хімії провадили О. Ельтеков і К. Красуський. | Визначними вченими у Харківському університеті були Олександр Данилевський (фізіологічна хімія) та Володимир Палладін (біохімія), а досліди з органічної хімії провадили Олександр Ельтеков і Костянтин Красуський. |
Перший підручник фізіологічної хімії О. Ходнєва з Харківського університету вийшов 1847 року. | Перший підручник фізіологічної хімії Олексія Ходнєва з Харківського університету вийшов 1847 року. |
Хімія — одна з наук про природу, яка вивчає хімічні перетворення речовин, тобто такі перетворення, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями. | Хімія — одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомарні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями. |
Хімія — одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомарні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями. | Хі́мія — одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомарні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями. |
У Київському університеті важливі досліди над дисоціацією молекул провадив у 1879—1884 pоках Микола Миколайович Каяндер, також Я. Михайленко (термодинаміка розчинів) та О. Сперанський (теорія розчинів, 1905—1919). | У Київському університеті важливі досліди над дисоціацією молекул провадив у 1879—1884 роках Микола Миколайович Каяндер, також Я. Михайленко (термодинаміка розчинів) та О. Сперанський (теорія розчинів, 1905—1919). |
У 1867—1889 pоках Володимир Олександрович Кістяковський працював у ділянці біохімії над обміном вуглеводів, зокрема глікогену. | У 1867—1889 роках Володимир Олександрович Кістяковський працював у ділянці біохімії над обміном вуглеводів, зокрема глікогену. |
У 1850—1860-их pоках у Львівському університеті досліди з органічної та аналітичної хімії провадив Л. Пебаль. | У 1850—1860-их роках у Львівському університеті досліди з органічної та аналітичної хімії провадив Л. Пебаль. |
важливі також праці з фізичної хімії С. Толлочка в 1905—1935 pоках, а з органічної хімії — Віктора Кемули і Е. Ліннемана. | важливі також праці з фізичної хімії С. Толлочка в 1905—1935 роках, а з органічної хімії — Віктора Кемули і Е. Ліннемана. |
Цей останній, працюючи в 1913—1934 pоках у Дніпропетровську, заснував там Інститут фізичної хімії і створив основи електронної хімії і каталізу. | Цей останній, працюючи в 1913—1934 роках у Дніпропетровську, заснував там Інститут фізичної хімії і створив основи електронної хімії і каталізу. |
та Неорганічної Xімії АН УРСР під керівництвом Ф. Oвчаренка, пізніше О. Куриленка. | та Неорганічної Хімії АН УРСР під керівництвом Ф. Овчаренка, пізніше О. Куриленка. |
Інститути хімії АН УРСР репрезентують галузі X., на які ця наука є тепер поділена, хоч не всі галузі X. мають свої інти. | Інститути хімії АН УРСР репрезентують галузі хімія., на які ця наука є тепер поділена, хоч не всі галузі хімії мають свої інтитути. |
Сектор нафто-хімії (В. Гутиря) працює над хімією вуглеводнів та їх хім. | Сектор нафтохімії (В. Гутиря) працює над хімією вуглеводнів та їх хім. |
Хі́мія — одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомарні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями. | Хі́мія — одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями. |
Важливі також праці Миколи Ізмайлова з теорії кислот/основ і електролітів. | Важливі також праці Миколи Ізмайлова з теорії кислот та основ і електролітів. |
У 1867—1889 роках Володимир Олександрович Кістяковський працював у ділянці біохімії над обміном вуглеводів, зокрема глікогену. | У 1867—1889 роках Володимир Олександрович Кістяковський працював у галузі біохімії над обміном вуглеводів, зокрема глікогену. |
В Одеському університеті наприкінці 19 — на почаику 20 століття праці з органічної хімії провадили Петро Григорович Мелікішвілі, пізніше Микола Дмитрович Зелінський, з колоїдної хімії Ф. Шведов, з фізичної хімії — О. Саханов (електрохімія неводних розчинів), А. Рабинович (аномалія провідности), О. Фрумкін (електрокапілярні явища) і Л. Писаржевський (перекиси та надкислоти). | В Одеському університеті наприкінці 19 — на початку 20 століття праці з органічної хімії провадили Петро Григорович Мелікішвілі, пізніше Микола Дмитрович Зелінський, з колоїдної хімії Ф. Шведов, з фізичної хімії — О. Саханов (електрохімія неводних розчинів), А. Рабинович (аномалія провідности), О. Фрумкін (електрокапілярні явища) і Л. Писаржевський (пероксиди та надкислоти). |
Визначним українським біохіміком у Віденському університеті наприкінці 19 століття був І. Горбачевський, який 1882 року синтезував сечову кислоту з сечовини та ґліцини. | Визначним українським біохіміком у Віденському університеті наприкінці 19 століття був І. Горбачевський, який 1882 року синтезував сечову кислоту з сечовини та гліцину. |
У випадку одноатомних молекул (наприклад, інертних газів) поняття молекули й атома співпадають. | У випадку одноатомних молекул (наприклад, інертних газів) поняття молекули й атома збігаються. |
У свою чергу припускають, що це арабське слово пішло від єгипетського "Chemi" чи "Kimi" (стародавня назва Єгипту), що означало "чорний" та згодом було запозичене греками. | У свою чергу припускають, що це арабське слово пішло від єгипетського "Chemi" чи "Kimi" (стародавня назва Єгипту), що означало «чорний» та згодом було запозичене греками. |
Хімічна сполука є речовиною, молекули якої складаються з атомів двох або більше хімічних елементів сполучених між собою тим чи іншим типом хімічного зв’язку, на відміну від простих речовин. | Хімічна сполука є речовиною, молекули якої складаються з атомів двох або більше хімічних елементів сполучених між собою тим чи іншим типом хімічного зв'язку, на відміну від простих речовин. |
Назва хімія пішла від . | Назва "«хімія»" пішла від . |
Там таки у 1864—1887 роках Микола Бекетов вивчав термохімію та теорію розчинів, а пізніше його учні та співробітники досліджували кінетику реакцій, адсорбцію, топохімічний та молекулярний поліморфізм. | Там таки у 1864–1887 роках Микола Бекетов вивчав термохімію та теорію розчинів, а пізніше його учні та співробітники досліджували кінетику реакцій, адсорбцію, топохімічний та молекулярний поліморфізм. |
У Київському університеті важливі досліди над дисоціацією молекул провадив у 1879—1884 роках Микола Миколайович Каяндер, також Я. Михайленко (термодинаміка розчинів) та О. Сперанський (теорія розчинів, 1905—1919). | У Київському університеті важливі досліди над дисоціацією молекул провадив у 1879–1884 роках Микола Миколайович Каяндер, також Я. Михайленко (термодинаміка розчинів) та О. Сперанський (теорія розчинів, 1905–1919). |