src
stringlengths 3
32.3k
| tgt
stringlengths 3
177k
|
|---|---|
Павло́ Плато́нович Чуби́нський (*27 січня 1839—†1884) — український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч. | Павло́ Плато́нович Чуби́нський (*27 січня 1839, Бориспіль —†1884) — український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч. |
Павло́ Плато́нович Чуби́нський (*27 січня 1839, Бориспіль —†1884) — український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України. | Павло́ Плато́нович Чуби́нський (*27 січня 1839, Бориспіль —† 16 січня 1884) — український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України. |
Павло́ Плато́нович Чуби́нський (*27 січня 1839, Бориспіль —† 16 січня 1884) — український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України. | Павло́ Плато́нович Чуби́нський (* 27 січня 1839, Бориспіль — † 16 січня 1884) — український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України. |
Туди ж висилають гром Петра Єфименка та його дружину, історика Олександру Єфименко. | Туди ж висилають громадівця Петра Єфименка та його дружину, історика Олександру Єфименко. |
Через рік він оселяється в Архангельську, де працює слідчим, потім секретарем статисго комітету, редактором губернської газети, чиновником з особливих доручень при губернаторі. | Через рік він оселяється в Архангельську, де працює слідчим, потім секретарем статистичного комітету, редактором губернської газети, чиновником з особливих доручень при губернаторі. |
За сім років заслання в Архангельську українець Чубинський зробив чимало для російської науки, зокрема написав дослідження про ярмарки в архангельському краї, про смертність на Архангельщині, про печорський край, торгівлю в північних губерніях Росії, дв юридичні звичаї в губернії та ін. | За сім років заслання в Архангельську українець Чубинський зробив чимало для російської науки, зокрема написав дослідження про ярмарки в архангельському краї, про смертність на Архангельщині, про печорський край, торгівлю в північних губерніях Росії, дослідив юридичні звичаї в губернії та ін. |
За допомогою президії Російського географічного товориства він дістає дозвіл проживати в Петербурзі. | За допомогою президії Російського географічного товaриства він дістає дозвіл проживати в Петербурзі. |
Народився 27 січня 1839 р. на хуторі Полтавської губернії (що тепер входить в межі міста Бориспіль, Київська область), в небагатій дворянській сім'ї. | Народився 27 січня 1839 р. на хуторі Полтавської губернії, (що тепер входить до меж міста Бориспіль, Київська область), у небагатій дворянській сім'ї. |
Повернувшись в Україну, впродовж 1861—1862 років пише статті для «Основи»: «Значення могорича у договорі, господарські товариства, найм робітників», «Український спектакль у Чернігові», «Два слова про сільське училище», «Ярмарок у Борисполі», співпрацює у «Черниговском листке», де публікує матеріал «Декілька слів про значення казок, прислів’їв та пісень для криміналіста», та у «Киевских губернских ведомостях», в яких побачила світ його «Програма для вивчення народних юридичних звичаїв у Малоросії» (1862). | Повернувшись в Україну, впродовж 1861—1862 років пише статті для «Основи»: «Значення могорича у договорі, господарські товариства, найм робітників», «Український спектакль у Чернігові», «Два слова про сільське училище», «Ярмарок у Борисполі», співпрацює з «Черниговским листком», де публікує матеріал «Декілька слів про значення казок, прислів'їв та пісень для криміналіста», та з «Киевскими губернскими ведомостями», в яких побачила світ його «Програма для вивчення народних юридичних звичаїв у Малоросії» (1862). |
Тієї осені 1862 року П.Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна», що став національним гімном українського народу. | Тієї осені 1862 року Павло Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна», що став національним гімном українського народу. |
20 жовтня шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського «за вредное влияние на умы простолюдинов»(за українську діяльність) на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції. | 20 жовтня шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського «за вредное влияние на умы простолюдинов» (за українську діяльність) на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції. |
За сім років заслання в Архангельську українець Чубинський зробив чимало для російської науки, зокрема написав дослідження про ярмарки в архангельському краї, про смертність на Архангельщині, про печорський край, торгівлю в північних губерніях Росії, дослідив юридичні звичаї в губернії та ін. | За сім років заслання в Архангельську українець Чубинський зробив чимало для російської науки, зокрема написав дослідження про ярмарки в архангельському краї, про смертність на Архангельщині, про печорський край, торгівлю в північних губерніях Росії, дослідив юридичні звичаї в губернії тощо. |
В 1869 р. дістає дозвіл про повернення до України й очолює етнографічно-статистичну експедицію Російського географічного товариства в Південно-Західному краю. | У 1869 р. дістає дозвіл про повернення до України й очолює етнографічно-статистичну експедицію Російського географічного товариства в Південно-Західному краї. |
В період бл. 1869-1871 Чубинський обробив та підготував до друку сім томів "Трудів етнографічно-статистичної експедиції". | У період близько 1869-1871 Чубинський обробив та підготував до друку сім томів «Трудів етнографічно-статистичної експедиції». |
14 січня 2009 року Національний банк України ввів в обіг ювілейну монету «Павло Чубинський» . | 14 січня 2009 року Національний банк України увів в обіг ювілейну монету «Павло Чубинський» . |
Павло́ Плато́нович Чуби́нський (* (15) 27 січня 1839, хутір Чубинський (тепер — у межах м. Бориспіль, Київська область) — † (* (17)29 січня 1884, Київ) — український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України. | Павло́ Плато́нович Чуби́нський (* (15) 27 січня 1839, хутір Чубинський (тепер Чубинське, Київська область) — † (* (17)29 січня 1884, Київ) — український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України. |
1862 року в Києві кілька українофільських гуртків об'єдналися в Громаду, серед перших членів якої були Павло Чубинський, Володимир Антонович, Павло Житецький, Тадей Рильський тощо. | 1862 року в Києві кілька українофільських гуртків об'єдналися в Громаду, серед перших членів якої були Павло Чубинський, Володимир Антонович, Павло Житецький, Тадей Рильський. |
За свої цінні наукові праці одержав золоту медалю від Російського географічного товариства (1873), золоту медаль на Міжнародній Виставці в Парижі (1875) та від Російської академії наук Уваровську премію (1879). | За свої цінні наукові праці одержав золоту медаль від Російського географічного товариства (1873), золоту медаль на Міжнародній Виставці в Парижі (1875) та від Російської академії наук Уваровську премію (1879). |
У період близько 1869-1871 Чубинський обробив та підготував до друку сім томів «Трудів етнографічно-статистичної експедиції». | У період близько 1869—1871 Чубинський обробив та підготував до друку сім томів «Трудів етнографічно-статистичної експедиції». |
1873–1875 — секретар (1875-1876 - заступник голови) Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. | 1873–1875— секретар (1875-1876 - заступник голови) Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. |
Помер 26 січня 1884 р. Прощалися з Чубинським у Церква Різдва Христового. | Помер 16 січня 1884 р. Прощалися з Чубинським у Церква Різдва Христового. |
На аверсі монети угорі розміщено малий Державний Герб України, праворуч і ліворуч від якого — стилізований рослинний орнамент, у центрі — композиція, що символізує етнографічні дослідження науковця — народні музичні інструменти, гетьманські клейноди тощо, над якою напис — НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ, унизу — 2 ГРИВНІ, 2009 та логотип Монетного двору Національного банку України. | На аверсі монетгорі розміщено малий Державний Герб України, праворуч і ліворуч від якого — стилізований инний орнамент, у центрі — композиція, що символізує етнографічні дослідженуковця — народні музичні інструменти, гетьманські клейноди тощо, над якою напис — НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ, унизу — 2 ГРИВНІ, 2009 та логотип Монетного у України. |
Павло́ Плато́нович Чуби́нський (* , хутір Чубинський (тепер Чубинське, Київська область) — † * , Київ) — український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України. | Павло́ Плато́нович Чуби́нський (* , хутір Чубинський (тепер Чубинське, Київська область) — † , Київ) — український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України. |
До гімн написав музику Михайло Вербицький. | До гімну написав музику Михайло Вербицький. |
Павло́ Плато́нович Чуби́нський (* , хутір Чубинський (тепер Чубинське), Київська область — † , Київ) — український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України. | Павло́ Плато́нович Чуби́нський (* , хутір Чубинський (тепер у м. Бориспіль), Київська область — † , Київ) — український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України. |
Павло́ Плато́нович Чуби́нський , хутір Чубинський Київська область — † , Київ— український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України. | Павло́ Плато́нович Чуби́нський , хутір Чубинський Київська область — † , Київ— український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів |
Павло́ Плато́нович Чуби́нський , хутір Чубинський Київська область — † , Київ— український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України. | Павло́ Плато́нович Чуби́нський (, хутір Чубинський Київська область — † , Київ) — український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України. |
Павло́ Плато́нович Чуби́нський (, хутір Чубинський Київська область — † , Київ) — український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України. | Павло́ Плато́нович Чуби́нський (, хутір Чубинський Київська область — † , Київ) — український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.. |
Народився 27 січня 1839 р. на хуторі Чубинський (нині — у межах м. Бориспіль) Полтавської губернії у небагатій дворянській сім'ї. | Народився 27 січня 1839 р. на хуторі Чубинський (нині — у межах м. Бориспіль) Полтавської губернії у небагатій дворянській сім'ї.. |
У вересні того року в Золотоніському повіті поліція виявила прокламацію українською мовою «Усім добрим людям». | У вересні того року в Золотоніському повіті поліція виявила прокламацію українською мовою «Усім добрим людям».. |
Відомий також як поет, автор збірки віршів «Сопілка» (1871). | Відомий також як поет, автор збірки віршів «Сопілка Павлуся» (1871). |
У період близько 1869–1871 років, за результатами широкомасштабної експедиції, Чубинський обробив та підготував до друку сім томів (у 9-ти книгах) «Трудів етнографічно-статистичної експедиції». | У період близько 1869–1871 років, за результатами широкомасштабної експедиції, Ч та підготував до друку сім томів (у 9-ти книгах)АНДРІЙ ФУРЕВИЧ |
У період близько 1869–1871 років, за результатами широкомасштабної експедиції, Ч та підготував до друку сім томів (у 9-ти книгах)АНДРІЙ ФУРЕВИЧ | У період близько 1869–1871 років, за результатами широкомасштабної експедиції, Чубинський обробив та підготував до друку сім томів (у 9-ти книгах) «Трудів етнографічно-статистичної експедиції». |
Відомий також як поет, автор збірки віршів «Сопілка Павлуся» Фуревич | Відомий також як поет, автор збірки віршів «Сопілка Павлуся» (1871). |
Павло́ Плато́нович Чуби́нський (, хутір Чубинський, нині в межах м. Бориспіль, Київська область — , Київ) — український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України. | Павло́ Плато́нович Чуби́нський (, хутір Чубинський, (нині в межах м. Бориспіль, Київська область — , Київ) — український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України. |
17 січня шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського «за вредное влияние на умы простолюдинов» (за українську діяльність) на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції. | 20 жовтня шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського «за вредное влияние на умы простолюдинов» (за українську діяльність) на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції. |
Грунтуючись на дослідженнях Павла Чубинського, разом з мовознавцем Костем Михальчуком у 1871 році була складена карта «південно-руські наріччя та говірки», яка позначала територію домінування української мови на другу половину ХІХ століття. | Грунтуючись на дослідженнях Павла Чубинського, разом з мовознавцем Костем Михальчуком у 1871 році була складена карта «південно-руські наріччя та говірки», яка позначала територію домінування української мови у другій половині ХІХ століття. |
Грунтуючись на дослідженнях Павла Чубинського, за участю мовознавця Костянтина Михальчука у 1871 році була складена карта «південно-руські наріччя та говірки», яка позначала територію домінування української мови у другій половині ХІХ століття. | Грунтуючись на дослідженнях Павла Чубинського, за участю мовознавця Костянтина Михальчука у 1871 році була складена карта «південно-руські наріччя та говірки», яка позначала територію домінування української мови в другій половині ХІХ століття. |
Грунтуючись на дослідженнях Павла Чубинського, за участю мовознавця Костянтина Михальчука у 1871 році була складена карта «південно-руські наріччя та говірки», яка позначала територію домінування української мови в другій половині ХІХ століття. | Ґрунтуючись на дослідженнях Павла Чубинського, за участю мовознавця Костянтина Михальчука у 1871 році була складена карта «південно-руські наріччя та говірки», яка позначала територію домінування української мови в другій половині XIX століття. |
Павло́ Плато́нович Чуби́нський (, хутір Чубинський, (нині в межах м. Бориспіль, Київська область — , Київ) — український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України. | Павло́ Плато́нович Чуби́нський (, хутір Чубинський, (нині в межах м. Бориспіль, Київська область — , Київ) — український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор |
Помер 17 січня 1884 р. Прощалися з Чубинським у Церква Різдва Христового. | Помер 17 січня 1884 р. Прощалися з Чубинським у Церкві Різдва Христового. |
Народився 27 січня 1839 р. на хуторі Чубинський (нині — у межах м. Бориспіль, на вулиці Горянській, 14, Київська область, Україна | Народився 27 січня 1839 р. на хуторі Чубинський (нині — у межах м. Бориспіль, на вулиці Горянській, 14, Київська область, країна |
Павло́ Плато́нович Чуби́нський (, хутір Чубинський, (нині в межах м. Бориспіль, Київська область — , Київ) — український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор Гімну України. | Павло́ Плато́нович Чуби́нський Народився , в селі Чубинське, (нині в межах м. Бориспіль, Київська область —Помер , Київ) — український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор Гімну України. |
Перша публікація вірша П.Чубинського у львівському журналі "Мета", 1863, № 4 | Перша публікація вірша П. Чубинського у львівському журналі "Мета", 1863, № 4 |
Національний гімн на музику М.Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом. | Національний гімн на музику М. Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом. |
Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Верби[ із словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в такій редакції: | Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в такій редакції: |
" Ще не вмерли України ні слава, ні воля. | " : Ще не вмерли України ні слава, ні воля. |
Створення українсько гімну бере початок з осені 1862 року. | Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року. |
Поширення цього вірша серед українофільських гуртків, щойно об’єднаних у Громаду сталося миттєво. | Поширення цього вірша серед українофільських гуртків, щойно об’єднаних у Громаду, сталося миттєво. |
== Державний Гімн України (до закону України "Про Державний Гімн України" 6 березня роду." | Державний Гімн України (до закону України "Про Державний Гімн України" 6 березня 2003 року). |
Державним гімном України є пісня «Ще не вмерла України і Слава, і Воля», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. | Державним гімном України є пісня «Ще не вмерла України ні Слава, ні Воля», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. |
Державним гімном України є пісня «Ще не вмерла України і Слава, і Воля», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. | Державним гімном України є пісня «Ще не вмерла України ні Слава, ні Воля», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. |
На мотив «Марша Домбровського» словацький поет Само Томашек написав пісню «Гей, Слав'яни». | На мотив «Марша Домбровського» словацький поет Само Томашек написав пісню «Гей, Слов'яни». |
Офіційно "Музична редакція" державного гімну була прийнята Верховною радою України 15 січня 1992 року, закон про Гімн України - 6 березня 2003 року. | Офіційно «Музична редакція» державного гімну була прийнята Верховною радою України 15 січня 1992 року, закон про Гімн України — 6 березня 2003 року. |
На текст вірша значно вплинув «Марш Домбровського» — польский гімн «Jeszcze Polska nie zginęła». | На текст вірша значно вплинув «Марш Домбровського» — польський гімн «Jeszcze Polska nie zginęła». |
Коли у Радянському Союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної країни у його складі, «Ще не вмерла Україна» була відкинута як варіант, щоб не викликати занадто сепаратиські настрої серед українців. | Коли в Радянському Союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної країни вв його складі, «Ще не вмерла Україна» була відкинута як варіант, щоб не викликати занадто сепаратиські настрої серед українців. |
Потрібен був текст у якому б стверджувалося, що Україна — держава що входить до складу СРСР, що вона там «Між рівними рівна, між вільними вільна» та обов'язково повинна була висвітлена комуністична партія, яка веде Україну до комунізму. | Потрібен був текст, у якому б стверджувалося, що Україна — держава, що входить до складу СРСР, що вона там «Між рівними рівна, між вільними вільна» та обов'язково повинна була висвітлена комуністична партія, яка веде Україну до комунізму. |
Саме його варіант «Живи, Україно, прекрасна і сильна» і став державним гімном Української РСР в період з 1949 до 1991. | Саме його варіант «Живи, Україно, прекрасна і сильна» і став державним гімном Української РСР у період з 1949 до 1991. |
Композитор Лебединець Антон Дмитрович створив музику для нього. | Композитор Антон Лебединець створив музику для нього. |
Але цей гімн так ніколи і не знайшов популярності. | Але цей гімн так ніколи й не знайшов популярності. |
Майже на всіх офіційних зборах лунав гімн СРСР а не Української РСР. | Майже на всіх офіційних зборах лунав гімн СРСР, а не Української РСР. |
слова гімну були затверджені «законом про Гімн України» 6 березня 2003 року ( | слова гімну затверджено «законом про Гімн України» 6 березня 2003 року ( |
На той час він був дуже популярним серед народів що боролися за незалежність. | На той час він був дуже популярним серед народів, що боролися за незалежність. |
Коли в Радянському Союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної країни вв його складі, «Ще не вмерла Україна» була відкинута як варіант, щоб не викликати занадто сепаратиські настрої серед українців. | Коли в Радянському Союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної країни в його складі, «Ще не вмерла Україна» була відкинута як варіант, щоб не викликати занадто сепаратиські настрої серед українців. |
Проте, тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України», запропонований президентом Леонідом Кучмою. | Проте, тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України», котрий запропонував президент Леонід Кучма. |
Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в такій редакції: | Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в такій редакції: |
Державним гімном України є пісня «Ще не вмерла України ні Слава, ні Воля», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. | Державним гімном України є пісня «Ще не вмерла України і Слава, і Воля», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. |
Державним гімном України перший куплет та приспів пісні «Ще не вмерла України і Слава, і Воля», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. | Державним гімном України є перший куплет та приспів пісні «Ще не вмерла України і Слава, і Воля», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. |
Державним гімном України є перший куплет та приспів пісні «Ще не вмерла України і Слава, і Воля», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. | Державним славеньом України є перший куплет та приспів пісні «Ще не вмерла України і Слава, і Воля», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. |
Державним славеньем України є перший куплет та приспів пісні «Ще не вмерла України і Слава, і Воля», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. | Державним славенем України є перший куплет та приспів пісні «Ще не вмерла України і Слава, і Воля», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. |
Державним гімном України є перший куплет та приспів пісні «Ще не вмерла України і Слава, і Воля», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. | Державним гі́мном України є перший куплет та приспів пісні «Ще не вмерла України і Слава, і Воля», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. |
Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року: український етнограф, фольклорист, поет Павло Платонович Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна», якому у майбутньому судилося стати національним, а згодом і державним гімном українського народу. | Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року: український етнограф, фольклорист, поет Павло Платонович Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна», якому у майбутньому судилося стати національним і державним гімном українського народу. |
Проте, вже 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського «за вредное влияние на умы простолюдинов» ("за шкідливий вплив на розум простолюду") на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції. | 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського «за вредное влияние на умы простолюдинов» («за шкідливий вплив на розум простолюду») на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції. |
На той час він був дуже популярним серед народів, що боролися за незалежність. | На той час він був популярним серед народів, що боролися за незалежність. |
1939-го року саме «Ще не вмерла Україна» був затверджений гімном Карпатської України. | 1939-го року «Ще не вмерла Україна» затверджений гімном Карпатської України. |
Коли в Радянському Союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної країни в його складі, «Ще не вмерла Україна» була відкинута як варіант, щоб не викликати занадто сепаратиські настрої серед українців. | Коли в Радянському Союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної країни в його складі, вірш «Ще не вмерла Україна» відкинутий як варіант, щоб не викликати сепаратиські настрої серед українців. |
15 січня 1992 музичну редакцію Державного гімну затвердила Верховна Рада України, що знайшло своє відображання у Конституції України. | 15 січня 1992 р. музичну редакцію Державного гімну затвердила Верховна Рада України, що знайшло своє відображання у Конституції України. |
Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний гімн Національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». | Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний гімн Національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». |
У той же час перша строфа гімну, згідно з пропозицією президента, звучатиме «Ще не вмерла України і слава, і воля». | Перша строфа гімну, згідно з пропозицією президента, звучатиме «Ще не вмерла України і слава, і воля». |
Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через пів години вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна», яку тут же проспівали на сербський мотив. | Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна», яку тут же проспівали на сербський мотив. |
20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського «за шкідливий вплив на розум простолюду» («за вредное влияние на умы простолюдинов») на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції. | 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського «за шкідливий вплив на розум простолюду» («за вредное влияние на умы простолюдинов») на проживання в Архангельську губернію [http://geoknigi.com/book_view.php?id=447]. |
Державним гі́мном є перший куплет та приспів пісні «Ще не вмерла Україна і Слава, і Воля», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. | Державним гі́мном є перший куплет та приспів пісні «Ще не вмерла України і Слава, і Воля», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. |
Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, українського етнографа, фольклориста та поета, сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, в якій згадувався цар Душан і в приспіві були слова «срце бије и крв лије за своју слободу» (або «срб се бије и крв лије за своју слободу...»). | Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, українського етнографа, фольклориста та поета, сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, в якій згадувався цар Душан і в приспіві були слова «срце бије и крв лије за своју слободу» (або «срб се бије и крв лије за своју слободу…»). |
Деякі дослідники вважають, що на написання також вплинули мотиви мазурки ”Jeszcze Polska nie zgineła...”, яка згодом стала польським гімном. | Деякі дослідники вважають, що на написання також вплинули мотиви мазурки «Jeszcze Polska nie zgineła…», яка згодом стала польським гімном. |
Зокрема, на мотив цієї польської пісні словацький поет Само Томашек написав пісню «Гей, Слов'яни», що була гімном Югославії у 1944-2003 роках. | Зокрема, на мотив цієї польської пісні словацький поет Само Томашек написав пісню «Гей, Слов'яни», що була гімном Югославії у 1944–2003 роках. |
Інша відома версія цієї пісні — болгарська «Шуми Марица», яка стала гімном Болгарії у 1886—1944 роках. | Інша відома версія цієї пісні — болгарська «Шуми Марица», яка стала гімном Болгарії у 1886–1944 роках. |
У 1917—1920 рр. «Ще не вмерла Україна» як єдиний державний гімн законодавче не був затверджений, використовувалися й інші гімни. | У 1917–1920 рр. «Ще не вмерла Україна» як єдиний державний гімн законодавче не був затверджений, використовувалися й інші гімни. |
Текст репринтного відтворення першої публікації вірша П. Чубинського з львівського журналу «Мета», 1863, N 4, с. 271-272, що є літературною канонічною пам'яткою, яка лягла в основу пізніших модифікацій тексту. | Текст репринтного відтворення першої публікації вірша П. Чубинського з львівського журналу «Мета», 1863, N 4, с. 271–272, що є літературною канонічною пам'яткою, яка лягла в основу пізніших модифікацій тексту. |
Нардеп Вадим Колесніченко підтримав його та прокоментував: "«Я вважаю, що гімн має об'єднувати, надихати і бути дороговказом для держави і для суспільства. | Нардеп Вадим Колесніченко підтримав його та прокоментував: ""Я вважаю, що гімн має об'єднувати, надихати і бути дороговказом для держави і для суспільства. |
У грудні 2012 р. Олег Канівець, депутат від фракції Батьківщина, зареєстрував законопроект, який передбачає зміну однієї літери: йдеться про перший рядок гімну «Ще не вмерла України Ні слава, Ні воля...», де Канівець пропонує змінити «України» на «Україна». | У грудні 2012 р. Олег Канівець, депутат від фракції Батьківщина, зареєстрував законопроект, який передбачає зміну однієї літери: йдеться про перший рядок гімну «Ще не вмерла України Ні слава, Ні воля…», де Канівець пропонує змінити «України» на «Україна». |
20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського «за шкідливий вплив на розум простолюду» («за вредное влияние на умы простолюдинов») на проживання в Архангельську губернію . | 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського «за шкідливий вплив на розум простолюду» («за вредное влияние на умы простолюдинов») на проживання в Архангельську губернію. |
Певна частина українського суспільства була невдоволена тим, що "прибрали сильні уривки" як от "Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону. | Певна частина українського суспільства була невдоволена тим, що «прибрали сильні уривки» як от "«Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону. |
В рідній хаті панувати не дамо нікому". | В рідній хаті панувати не дамо нікому»". |
Зокрема, на мотив цієї польської пісні словацький поет Само Томашек написав пісню «Гей, Слов'яни», що була гімном Югославії у 1944–2003 роках. | Зокрема, на мотив цієї польської пісні словацький поет Само Томашек написав пісню «Гей, Словаки», що була гімном Словаччини та Югославії. |
20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського «за шкідливий вплив на розум простолюду» («за вредное влияние на умы простолюдинов») на проживання в Архангельську губернію. | 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського "«за шкідливий вплив на розум простолюду»" («за вредное влияние на умы простолюдинов») на проживання в Архангельську губернію. |
Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, українського етнографа, фольклориста та поета, сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, в якій згадувався цар Душан і в приспіві були слова «срце бије и крв лије за своју слободу» (або «срб се бије и крв лије за своју слободу…»). | Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, українського етнографа, фольклориста та поета, сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, в якій згадувався цар Душан і в приспіві були слова "«срце бије и крв лије за своју слободу»" (або «срб се бије и крв лије за своју слободу…»). |
Коли в Радянському Союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної країни в його складі, вірш «Ще не вмерла Україна» був відкинутий як варіант, щоб не викликати сепаратиські настрої серед українців. | Коли в Радянському Союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної країни в його складі, то "«Ще не вмерла Україна»" був відкинутий як варіант, щоб не викликати сепаратиські настрої серед українців. |
Потрібен був текст, в якому б стверджувалося, що Україна — держава, що входить до складу СРСР, що вона там «Між рівними рівна, між вільними вільна» та обов'язково повинна була висвітлена комуністична партія. | Потрібен був текст, в якому б стверджувалося, що Україна — держава, що входить до складу СРСР, що вона там "«Між рівними рівна, між вільними вільна»" та обов'язково повинна була висвітлена комуністична партія. |
Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, українського етнографа, фольклориста та поета, сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, в якій згадувався цар Душан і в приспіві були слова "«срце бије и крв лије за своју слободу»" (або «срб се бије и крв лије за своју слободу…»). | Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, українського етнографа, фольклориста та поета, сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, в якій згадувався король Душан і в приспіві були слова "«срце бије и крв лије за своју слободу»" (або «срб се бије и крв лије за своју слободу…»). |
Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, етнографа, фольклориста та поета, сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, в якій згадувався король Душан і в приспіві були слова "«срце бије и крв лије за своју слободу»" (або «срб се бије и крв лије за своју слободу…»). | Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, етнографа, фольклориста та поета, сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, в якій згадувався цар Душан і в приспіві були слова "«срце бије и крв лије за своју слободу»" (або «срб се бије и крв лије за своју слободу…»). |