src
stringlengths 3
32.3k
| tgt
stringlengths 3
177k
|
|---|---|
Так, зокрема, "Ще не вмерла Україна" Чубинського&Вербицького наряду з "Вічним революціонером" Франка&Лисенка, у виконанні хору Стеценка, лунали під час проголошення Акту Злуки. | Так, зокрема, «Ще не вмерла Україна» Чубинського&Вербицького наряду з «Вічним революціонером» Франка&Лисенка, у виконанні хору Стеценка, лунали під час проголошення Акту Злуки. |
У серпні 2012 року Комуністична партія України пропонує обговорити на референдумі герб і гімн України. | У серпні 2012 року Комуністична партія України пропонувала обговорити на референдумі герб і гімн України. |
Як то у єдній зі своїх пісень влучно висловився гурт "«ВоЦап»": | Як то у єдній зі своїх пісень влучно скептично висловився гурт "«ВоЦап»": |
Коли в Радянському Союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної країни в його складі, то "«Ще не вмерла Україна»" був відкинутий як варіант, щоб не викликати сепаратиські настрої серед українців. | Коли в Радянському Союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної країни в його складі, то "«Ще не вмерла Україна»" був відкинутий як варіант, щоб не викликати сепаратистські настрої серед українців. |
Держа́вний гі́мн Украї́ни — один із головних державних символів України поряд із прапором і гербом. | Держа́вний Гі́мн Украї́ни — один із головних державних символів України поряд із прапором і гербом. |
Офіційна музична редакція ухвалена Верховною радою 15 січня 1992 року, текст гімну затверджено «Законом про Гімн України» 6 березня 2003 року ( | Офіційна музична редакція ухвалена Верховною радою 15 січня 1992 року, текст гімну затверджено Законом України "Про Державний Гімн України» 6 березня 2003 року ( |
Тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України», котрий запропонував президент Леонід Кучма. | Тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України», котрий запропонував президент Леонід Кучма. |
Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний гімн Національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». | Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний Гімн національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». |
Деякі дослідники вважають, що на написання також вплинули мотиви мазурки «Jeszcze Polska nie zgineła…», яка згодом стала польським гімном. | Деякі дослідники вважають, що на написання також вплинул и мотиви мазурки «Jeszcze Polska nie zgineła…», яка згодом стала польським гімном. |
"As in Springtime melts the snowSo shall melt away the foe,And we shall be masters Of our homes." | "As in Springtime melts the snow "So shall melt away the foe, "And we shall be masters "Of our homes." |
"Nay, thou are not dead, Ukraine, | "Nay, thou art not dead, Ukraine, |
У 1917–1920 роках «Ще не вмерла Україна» став одним з державних гімнів УНР та ЗУНР. | У 1917—1920 роках «Ще не вмерла Україна» став одним з державних гімнів УНР та ЗУНР. |
І вже нам браття-українці посміхнулась доля»: "«Коли цей Гімн будуть виконувати з такими словами, люди фактично молитимуться Богу, і це піде на користь усім: і народним депутатам, і школярам, які за новим законодавством мають спів»".. Народний депутат Вадим Колесніченко підтримав його та прокоментував: ""Я вважаю, що гімн має об'єднувати, надихати і бути дороговказом для держави і для суспільства. | І вже нам браття-українці посміхнулась доля»: "«Коли цей Гімн будуть виконувати з такими словами, люди фактично молитимуться богу, і це піде на користь усім: і народним депутатам, і школярам, які за новим законодавством мають спів»".. Народний депутат, колишній член Партії регіонів Вадим Колесніченко підтримав його та прокоментував: ""Я вважаю, що гімн має об'єднувати, надихати і бути дороговказом для держави і для суспільства. |
У серпні 2012 року Комуністична партія України пропонувала обговорити на референдумі герб і гімн України. | У серпні 2012 року КПУ пропонувала обговорити на референдумі герб і гімн України. |
Лідер КПУ, Петро Симоненко, додав, що «лише референдум зможе покласти край двадцятирічним суперечкам щодо державних символів». | Лідер партії Петро Симоненко, додав, що «лише референдум зможе покласти край двадцятирічним суперечкам щодо державних символів». |
Його варіант «Живи, Україно, прекрасна і сильна», покладений на музику групою композиторів під керуваннямАнтона Лебединця, став державним гімном Української РСР у період з 1949 до 1991 роки. | Його варіант «Живи, Україно, прекрасна і сильна», покладений на музику групою композиторів під керуванням Антона Лебединця, став державним гімном Української РСР у період з 1949 до 1991 роки. |
Гімн України набув значної популярності в ході масових протестів 2004 та 2013-2014 років. | Гімн України набув значної популярності в ході масових протестів 2004 та 2013–2014 років. |
Non e morta la volonta e la gloria nel'Ucraina. | Non è morta la volontà e la gloria nell'Ucraina. |
Fratelli, ancora sorridera la sorte a noi. | Fratelli, ancora sorriderà la sorte a noi. |
Il corpo, l'animo metteremo alla liberta | Il corpo, l'animo metteremo alla libertà |
Insorgeremo alla battalia sanguinosa dal San al Don. | Insorgeremo alla battaglia sanguinosa dal San al Don. |
Non daremo a dominare nessuno nell nostro Paese. | Non daremo a dominare nessuno nel nostro Paese. |
Mare Nero, vecchio Dniepr si rallegreranno. | Mar Nero, vecchio Dniepr si rallegreranno. |
Ancora il destino ritornena nel'Ucraina nostra. | Ancora il destino ritornenà nel'Ucraina nostra. |
Ancora la nostra canzone libera risuonera nel'Ucraina, volera attraverso i monti Carpazi e sulle steppe. | Ancora la nostra canzone libera risuonera nel'Ucraina, volerà attraverso i monti Carpazi e sulle steppe. |
La fama del'Ucraina stara fra nemici. | La fama del'Ucraina starà fra nemici. |
Рудольф Людвіг Мьоссбауер ("Rudolf Mößbauer") (31 січня 1929, Мюнхен - ) - німецький фізик | Рудольф Людвіг Мьоссбауер ("Rudolf Mößbauer") (31 січня 1929, Мюнхен - ) - німецький фізик, творець ефекту Месбауера. |
Ру́дольф Лю́двіг Ме́ссбауер ("Rudolf Mößbauer") (31 січня 1929, Мюнхен - ) - німецький фізик, творець ефекту Мессбауера, лауреат Нобелівської премії з фізики 1961 року. | Ру́дольф Лю́двіг Ме́ссбауер ("Rudolf Mößbauer") (31 січня 1929, Мюнхен - ) - німецький фізик, першовідкривач ефекта Мессбауера, лауреат Нобелівської премії з фізики 1961 року. |
Макса Планка в Гейдельберге, де спостерігав явище резонансного поглинання γ-променів без віддачі — ядерний гамма-резонанс. | Макса Планка в Гейдельберзі, де спостерігав явище резонансного поглинання γ-променів без віддачі — ядерний гамма-резонанс. |
* 31 січня 1929, Мюнхен ) — німецький фізик, першовідкривач ефекта Мессбауера, лауреат Нобелівської премії з фізики 1961 року. | * 31 січня 1929, Мюнхен) — німецький фізик, першовідкривач ефекта Мессбауера, лауреат Нобелівської премії з фізики 1961 року. |
У 1953—1954 працював над проміжною (, — кандидатською) дисертацією у лабораторії прикладної фізики в Мюнхенському технічному університеті (TUM) і асистентом лектора в математичному інституті цього університету. | У 1953–1954 працював над проміжною (, — кандидатською) дисертацією у лабораторії прикладної фізики в Мюнхенському технічному університеті (TUM) і асистентом лектора в математичному інституті цього університету. |
У 1955—1957 працював над докторською дисертацією і провів дослідження на фізичному відділенні Медичного дослідницького інституту їм. | У 1955–1957 працював над докторською дисертацією і провів дослідження на фізичному відділенні Медичного дослідницького інституту їм. |
У 1972—1977 обіймав посаду директора гренобльского інституту їм. | У 1972–1977 обіймав посаду директора гренобльского інституту їм. |
* 31 січня 1929, Мюнхен) — німецький фізик, першовідкривач ефекта Мессбауера, лауреат Нобелівської премії з фізики 1961 року. | * 31 січня 1929, Мюнхен — 14 вересня 2011) — німецький фізик, першовідкривач ефекта Мессбауера, лауреат Нобелівської премії з фізики 1961 року. |
"Див. також :Категорія:Померли 1979" | "Дивись також :Категорія:Померли 1979" |
Фюзеляж другого літвка впав на березі Дніпра на відстані двох км. | Фюзеляж другого літака впав на березі Дніпра на відстані двох км. |
м. Один тримав курс з Ташкенту до Мінська (най його борту знаходився головний состав футбольної команди «Пахтакор»), а другий з Воронежу до Кішинева. | м. Один тримав курс з Ташкента до Мінська (на його борту був головний склад футбольної команди «Пахтакор»), а другий з Воронежа до Кишинева. |
Ташкенський літак своєю площиною відірвав хвіст вороніжському літаку і вибухнув у повітрі, другий раз він вибухнув на землі. | Ташкенський літак своїм корпусом відірвав хвіст вороніжському літаку і вибухнув у повітрі, другий раз він вибухнув на землі. |
Фюзеляж другого літака впав на березі Дніпра на відстані двох км. | Фюзеляж другого літака впав при березі Дніпра на відстані двох км. |
Фюзеляж другого літака впав при березі Дніпра на відстані двох км. | Фюзеляж другого літака впав при березі Дніпра на відстані двох кілометрів від першого. |
Ташкенський літак своїм корпусом відірвав хвіст вороніжському літаку і вибухнув у повітрі, другий раз він вибухнув на землі. | Ташкентський літак своїм корпусом відірвав хвіст вороніжському літаку і вибухнув у повітрі, другий раз він вибухнув на землі. |
Миха́йло Ера́змович Омеляно́вський (1 лютого 1904—†1979) , |український філософ. | Миха́йло Ера́змович Омеляно́вський (1 лютого 1904—†1979) , український філософ. |
1931 року закінчив Інститут червоної професури філософії і природознавства в Москві., | 1931 року закінчив Інститут червоної професури філософії і природознавства в Москві. |
Шукаю українсько- або россійськомовні Веблоги займаючи різними темами. | Шукаю українсько- або російськомовні Веблоги займаючи різними темами. |
Шукаю українсько- або російськомовні Веблоги займаючи різними темами. | Шукаю українсько- або російськомовні Веблоги різноманітної тематики. |
50,5 мільйон мешканців (1998) | 50,5 мільйонів мешканців (1998) |
Територія - 603,7 тис. | Територія — 603,7 тис. |
кв. м., довжина кордонів 6500 км (1050 км морські). | кв. км, довжина кордонів 6500 км (1050 км морські). |
Протяжність: з заходу на схід -1316 км, з півночі на південь - 893 км. | Протяжність: з заходу на схід — 1316 км, з півночі на південь — 893 км. |
Річна кількість опадів: рівнина - 300-700 мм, Кримські гори - 1000-1200 мм, Українські Карпати - понад 1500мм. | Річна кількість опадів: рівнина — 300-700 мм, Кримські гори — 1000-1200 мм, Українські Карпати — понад 1500 мм. |
Температура повітря: середня багаторічна температура повітря: січня -5С, липня +20С. | Температура повітря: середня багаторічна температура повітря: січня −5°C, липня +20°C. |
УКРАЇНА (Республiка Украïна), держава в Східній Європі. | УКРАЇНИ (Республiка Украïни), держава в Східній Європі. |
УКРАЇНИ (Республiка Украïни), держава в Східній Європі. | УКРАЇНА (Республiка Украïни), держава в Східній Європі. |
Украïна (Республiка Украïна), держава в Східній Європі. | Украïна (Республiка Украïни), держава в Східній Європі. |
Украïна (Республiка Украïни), держава в Східній Європі. | Украïна (Республiка Украïна), держава в Східній Європі. |
"Дивись докладніше статтю Грунти України" | "Дивись докладніше статтю Ґрунти України" |
Для Закарпатської низовини характерні, головним чином, дерново-опідзолені та дерново-глеєві грунти. | Для Закарпатської низовини характерні, головним чином, дерново-опідзолені та дерново-глеєві ґрунти. |
Грунти Передкарпаття в основному дерново-середньоопідзолені і поверхневооглеєні. | Ґрунти Передкарпаття в основному дерново-середньоопідзолені і поверхневооглеєні. |
У гірській зоні переважають бурі лісові грунти. | У гірській зоні переважають бурі лісові ґрунти. |
Конституційний склад Верховної Ради України становить чотириста п'ятдесят народних депутатів, котрі обираються шляхом таємного голосування на чотири роки на основі загального, рівного і прямого виборчого права. | Конституційний склад Верховної Ради України становить 450 народних депутатів, котрі обираються шляхом таємного голосування на 4 роки на основі загального, рівного і прямого виборчого права. |
Найвища точка України -- гора Говерла (2061 м) в Карпатах, найбільш низинні ділянки -- на узбережжі Чорного та Азовського морів. | Найвища точка України - гора Говерла (2061 м) в Карпатах, найбільш низинні ділянки - на узбережжі Чорного та Азовського морів. |
Різноманітність різних геолого-структурних умов і величезний діапазон часу (більш 2.5 млрд. років) протягом багатьох епох визначили формування практично всіх видів корисних копалин, в тому числі цілого ряду великих і дуже великих по запасам рудовищ вуглеводневої сировини і твердих корисних копалин. | Різноманітність різних геолого-структурних умов і величезний діапазон часу (більш 2,5 млрд. років) протягом багатьох епох визначили формування практично всіх видів корисних копалин, в тому числі цілого ряду великих і дуже великих по запасам рудовищ вуглеводневої сировини і твердих корисних копалин. |
В межах Українського щиту, Донецької складчстої споруди і Карпатської складчастої області виявлені шість золоторудних районів з ресурсним потенціалом в декілька тисяч тон золота при середньому змісті 6 - 8 г/ т. | В межах Українського щиту, Донецької складчастої споруди і Карпатської складчастої області виявлені 6 золоторудних районів з ресурсним потенціалом в декілька тисяч тон золота при середньому змісті 6-8 г/т. |
"Дивись докладніше статтю Річки України" | "Дивись докладніше статтю Ріки України" |
Річкова сітка України належить до басейнів Чорного та Азовського морів і частково (4%) -- жо басейну Балтійського моря. | Річкова сітка України належить до басейнів Чорного та Азовського морів і частково (4%) - жо басейну Балтійського моря. |
Вона складається з річкових систем Дніпра, Дуная, Дністра, Південного Буга, Сіверського Донця, Буга та річок чорноморського та азовського узбережь. | Вона складається з річкових систем Дніпра, Дуная, Дністра, Південного Буга, Західного Буга, Сіверського Донця та річок чорноморського та азовського узбережь. |
водотоків, з них 2938 водотоків довжиною від 10 км та більше, а також 116 -- довжиною більше 100 км. | водотоків, з них 2938 водотоків довжиною від 10 км та більше, а також 116 - довжиною понад 100 км. |
Розвиток річної сітки на території України та її щільність різніться в різних частинах у зв'язку з неоднорідністю кліматичних, геологічних та інших факторів. | Розвиток річкової мережі на території України та її щільність різніться в різних частинах у зв'язку з неоднорідністю кліматичних, геологічних та інших факторів. |
Найбільша річна сітка в Карпатах (до 1.10 км/км2) та на Донецькому кряжі (до 0.5 км/км2). | Найбільша річкова мережа - в Карпатах (до 1.10 км/км2) та на Донецькому кряжі (до 0.5 км/км2). |
Згідно з інформацією Державного комітету статистики України основні економічні показники за січень-листопад 2004 склали: | Згідно з інформацією Державного комітету статистики України, основні економічні показники за січень-листопад 2004 склали: |
В межах Українського щиту, Донецької складчастої споруди і Карпатської складчастої області виявлені 6 золоторудних районів з ресурсним потенціалом в декілька тисяч тон золота при середньому змісті 6-8 г/т. | В межах Українського щиту, Донецької складчастої споруди і Карпатської складчастої області виявлені 6 золоторудних районів з ресурсним потенціалом в [http://www.qmwa.com/ ]декілька тисяч тон золота при середньому змісті 6-8 г/т. |
"Дивись докладніше ста[http://www.qm08.com/ ]ттю Адміністративний поділ України" | "Дивись докладніше статтю Адміністративний поділ України" |
Станом на грудень 2001 року, в Україні було 490 районів, 454 міста, з яких 174 – державного, республіканського та обласного значення, 889 селищ міського типу, 10272 сільські ради та 28619 селищних населених пунктів | Станом на грудень 2001 року, в Україні було 490 районів, 454 міста, з яких 174 – державного, республіканського та обласного значення, 889 селищ міського типу, 10272 сільські ради та 28619 селищних населених пунктів. |
Станом на грудень 2001 року, в Україні було 490 районів, 454 міста, з яких 174 – державного, республіканського та обласного значення, 889 селищ міського типу, 10272 сільські ради та 28619 селищних населених пунктів. | Станом на грудень 2001 року, в Україні було 490 районів, 454 міста, з яких 174 – державного, республіканського та обласного значення, 889 селищ міського типу, 10272 сільські ради та 28619 сільських населених пунктів. |
на захід від м. Ватутіно Черкаської області. | на захід від м. Ватутіне Черкаської області. |
Працюють Південно-Українська, Рівненська, Хмельницька, Запорізька АЕС. | Працюють Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька, Запорізька АЕС. |
З тих часів слово починає часто зустрічатись і в інших літописах, у формах "Київська Україна", "Чернігівська Україна", "Сіверська (Новгород-Сіверська) Україна". | З тих часів слово починає часто зустрічатись і в інших літописах, у формах "Київська Україна", "Чернігівська Україна", "Сіверська (Новгород-Сіверська) Україна" тощо. |
Ця інтерпретація пов'язує виникнення слова зі значно пізнішим історичним періодом, і прямо суперечить наявним літописним свідченням XII ст., коли Росії ще не існувало, а Москва була лише невеличким селом на далекій північній окраїні Київської Русі про існування якої навряд-чи багато хто навіть знав на Київщині. | Ця інтерпретація пов'язує виникнення слова зі значно пізнішим історичним періодом, і прямо суперечить наявним літописним свідченням XII ст., коли Росії ще не існувало, а Москва була лише невеличким селом на далекій північній окраїні Київської Русі про існування якого навряд-чи хтось навіть знав на Київщині. |
Інші дослідники виводять слово від значення "найвіддаленіша територія", "пограниччя", проте видається що така інтерпретація завдячує переважно тенденції Росії трактувати назву „Україна” як "окраїна Росії". | Інші дослідники виводять слово від значення "найвіддаленіша територія", "пограниччя", проте видається що така інтерпретація завдячує переважно тенденції Російської державної науки трактувати назву „Україна” як "окраїна Росії". |
19 лютого 1992 р. Верховною Радою України ухвалена постанова "Про Державний Герб України", якою було затверджено "Тризуб як малий герб України" i, відповідно, головний елемент великого герба. | 19 лютого 1992 р. Верховною Радою України ухвалена постанова Державний Герб України", якою було затверджено "Тризуб як малий герб України" i, відповідно, головний елемент великого герба. |
=Походження назви держави= | Походження назви держави. |
Середньорічна температура коливається від 5,5°–7° C на півночі до 11°–13° C на півдні. | Середньорічна температура коливається від 5,5°–7°C на півночі до 11°–13°C на півдні. |
Середня температура в липні, найтеплішому місяці, коливається від 23° C на південному сході до 18° C на північному заході | Середня температура в липні, найтеплішому місяці, коливається від 23° C на південному сході до 18°C на північному заході. |
До складу України входять 27 територіяльно-адміністративних одиниці: | До складу України входять 27 територіяльно-адміністративних одиниць: |
Крайній північний пункт - с. Петрівка Чернігівської області, південний - мис Сарич (Республіка Крим), західний - м. Чоп Закарпатської області, східний - село Червона Зірка Луганської області. | Крайній північний пункт - с. Петрівка Чернігівської області, південний - мис Сарич (Республіка Крим), західний - м. Чоп Закарпатської області, східний - с. Червона Зірка Луганської області. |
Украї́на – країна у Центрально-Схiдній Європі, розташована у південно-східній частині Східноєвропейської рівнини. | Украї́на — країна у Центрально-Схiдній Європі, розташована у південно-східній частині Східноєвропейської рівнини. |
На заході межує з Польщею та Словаччиною, на південному заході – з Угорщиною, Румунією та Молдовою. | На заході межує з Польщею та Словаччиною, на південному заході — з Угорщиною, Румунією та Молдовою. |
Найбільшими чорноморськими портами є Одеса, Іллічівськ, Херсон, Севастополь, азовськими - Маріуполь, Бердянськ, Керч. | Найбільшими чорноморськими портами є Одеса, Іллічівськ, Херсон, Севастополь, азовськими — Маріуполь, Бердянськ, Керч. |
Довжина морської ділянки кордону: 1355 км (по Чорному морю – 1056,5 км | Довжина морської ділянки кордону: 1355 км (по Чорному морю — 1056,5 км |
по Азовському морю – 249,5 км | по Азовському морю — 249,5 км |
по Керченській протоці – 49 км). | по Керченській протоці — 49 км). |
Крайній північний пункт - с. Петрівка Чернігівської області, південний - мис Сарич (Республіка Крим), західний - м. Чоп Закарпатської області, східний - с. Червона Зірка Луганської області. | Крайній північний пункт — с. Петрівка Чернігівської області, південний — мис Сарич (Республіка Крим), західний — м. Чоп Закарпатської області, східний — с. Червона Зірка Луганської області. |
Загальна площа України становить 603 628 км², що складає 5,7% території Європи i 0,44% території світу. | Загальна площа України становить 603 628 км², що складає 5,7 % території Європи i 0,44 % території світу. |
Слово „Україна” - слов’янського походження і означало первісно "край", "земля", "територія". | Слово «Україна» — слов'янського походження і означало первісно "край", "земля", "територія". |
Думки розділяються щодо безпосередньої етимології слова, проте найімовірнішим є прямий синонімічний зв'язок зі словом "князівство" - земля наділена, "відкраяна", "украяна" князеві. | Думки розділяються щодо безпосередньої етимології слова, проте найімовірнішим є прямий синонімічний зв'язок зі словом «князівство» — земля наділена, «відкраяна», «украяна» князеві. |
Вперше назва з’являється в "Київському літописі" 1187 р. (періоду посилення феодальної роздробленості Київської Русі), де літописець розповідає про смерть переяславського князя (""І плакали по ньому всі переяславці... За ним же Україна багато потужила""). | Вперше назва з'являється в «Київському літописі» 1187 р. (періоду посилення феодальної роздробленості Київської Русі), де літописець розповідає про смерть переяславського князя («"І плакали по ньому всі переяславці… За ним же Україна багато потужила"»). |
З тих часів слово починає часто зустрічатись і в інших літописах, у формах "Київська Україна", "Чернігівська Україна", "Сіверська (Новгород-Сіверська) Україна" тощо. | З тих часів слово починає часто зустрічатись і в інших літописах, у формах «Київська Україна», «Чернігівська Україна», «Сіверська (Новгород-Сіверська) Україна» тощо. |
Інші дослідники виводять слово від значення "найвіддаленіша територія", "пограниччя", проте видається що така інтерпретація завдячує переважно тенденції Російської державної науки трактувати назву „Україна” як "окраїна Росії". | Інші дослідники виводять слово від значення «найвіддаленіша територія», «пограниччя», проте видається що така інтерпретація завдячує переважно тенденції Російської державної науки трактувати назву «Україна» як «окраїна Росії». |
До того ж, з лінгвістичної точки зору, перехід початкового "о-" ("окраїна") в "у-" ("україна") є сумнівним, бо не відповідає фонологічним законам ані української, ані російської мов. | До того ж, з лінгвістичної точки зору, перехід початкового «о-» («окраїна») в «у-» («україна») є сумнівним, бо не відповідає фонологічним законам ані української, ані російської мов. |
Універсал короля Стефана Баторія 1580 p. звернений "к Україні Руській, Київській, Волинській, Подільській і Брацлавській". | Універсал короля Стефана Баторія 1580 p. звернений «к Україні Руській, Київській, Волинській, Подільській і Брацлавській». |