src
stringlengths 3
32.3k
| tgt
stringlengths 3
177k
|
|---|---|
Народився у містечку Махнівці Махнівського повіту Київської губернії (з 1935 с. Комсомольське Козятинський район, Вінницької області). | Народився у містечку Махнівці Бердичівського повіту Київської губернії (з 1935 с. Комсомольське Козятинський район, Вінницької області). |
Народився у містечку Махнівці Бердичівського повіту Київської губернії (з 1935 с. Комсомольське Козятинський район, Вінницької області). | Народився у містечку Махнівці Бердичівського повіту Київської губернії (з 1935 с. Варшавське Козятинський район, Вінницької області). |
Закінчив медичний (1855 р.) та історико-філологічний (1860 р.) факультети Київського університету. | Закінчив медичний (1855 р.) та історико-варшаський (1860 р.) факультети Київського університету. |
Після закінчення останнього у 1861 працював учителем латинської мови в першій Київській гімназії, у 1862–1865 викладав історію в Київському кадетському корпусі. | Після закінчення останнього у 1861 працював учителем історії України в першій Київській гімназії, у 1862–1865 викладав історію в Київському кадетському корпусі. |
Належачи до так званих «хлопоманів», він надрукував у відповідь польському публіцистові Зенону Фішеві (псевдонім Падалиця) відому статтю «Моя исповедь» (1862), де подав обґрунтування ідеології «хлопоманів». | Належачи до так званих «хлопоманів», він надрукував у відповідь польському публіцистові Зенону Фішеві (псевдонім Дюймовочка) відому статтю «Моя исповедь» (1862), де подав обґрунтування ідеології «хлопоманів». |
Антоно́вич Володи́мир Боніфа́тійович (, Махнівка — , Київ) — український історик, археолог, етнограф, археограф, член-кореспондент Російської АН з 1901 | Антоно́вич Володи́мир Боніфа́тійович (1830, Чорнобиль / , Махнівка — , Київ) — український історик, археолог, етнограф, археограф, член-кореспондент Російської АН з 1901 |
Метрику у 1834 році видав ксьондз. | Метрику у 1834 році видав ксьондз |
Батько в ній був вказаний учнем Кремянецького ліцею, мати — Марія-Моніка — походила з роду Ґурських (). | батько в ній був вказаний учнем Крем'янецького ліцею, мати — Марія-Моніка — походила з роду Ґурських (). |
За версією Польського БС, за відомостями його вдови, брата, друзів, народився у Чорнобилі у 1830 році. | За версією Польського БС, за відомостями його вдови, брата, друзів, народився у Чорнобилі 1830 року. |
Антоновичу належать історичні примітки до видання М.Драгоманова «Исторические песни малорусского народа» (1874–1875). | Антоновичу належать історичні примітки до видання М. Драгоманова «Исторические песни малорусского народа» (1874–1875). |
Антоно́вич Володи́мир Боніфа́тійович (1830, Чорнобиль / , Махнівка — , Київ) — український історик, археолог, етнограф, археограф], член-кореспондент Російської АН з 1901 | Антоно́вич Володи́мир Боніфа́тійович (1830, Чорнобиль / , Махнівка — , Київ) — український історик, археолог, етнограф, археограф, член-кореспондент Російської АН з 1901 |
Першу історичну працю Антонович написав 1863 р. Це була вступна розвідка «» до «Архива Юго-Западной России». | Першу історичну працю Антонович написав 1863 р. Це була вступна розвідка «О происхождении казачества» до «Архива Юго-Западной России». |
Народився у містечку Махнівці Бердичівського повіту Київської губернії (з 1935 с. Комсомольське Козятинський район, Вінницької області), у родині зубожілих, безземельних польських шляхтичів, генеалогічно споріднених з Правобережною Україною. | Народився в містечку Махнівці Махнівського повіту Київської губернії (з 1935 с. Комсомольське Козятинський район, Вінницької області), у родині зубожілих, безземельних польських шляхтичів, генеалогічно споріднених з Правобережною Україною. |
Народився в містечку Махнівці Махнівського повіту Київської губернії (з 1935 с. Комсомольське Козятинський район, Вінницької області), у родині зубожілих, безземельних польських шляхтичів, генеалогічно споріднених з Правобережною Україною. | Народився в містечку Махнівці Бердичівського повіту Київської губернії (з 1935 с. Комсомольське Козятинський район, Вінницької області), у родині зубожілих, безземельних польських шляхтичів, генеалогічно споріднених з Правобережною Україною. |
На честь Володимира Антоновича 2015 року названо вулицю в Києві, а також вулиці у Львові та Вінниці та Дніпрі. | На честь Володимира Антоновича 2015 року названо вулицю в Києві, а також вулиці у Львові та Дніпрі. |
До 10-ти років перебував з батьками, які працювали гувернерами в багатих шляхтичів, зокрема у сім'ї шляхтича-українофіла Оттона Абрамовича, Антонович здобув початкову освіту. | До 10-ти років перебував з батьками, які працювали гувернерами в багатих шляхтичів, зокрема в сім'ї шляхтича-українофіла Оттона Абрамовича, Антонович здобув початкову освіту. |
Навчався у першій (Рішельєвській) і другій гімназіях м. Одеси (1845–1850) | Навчався в першій (Рішельєвській) і другій гімназіях Одеси (1845–1850) |
В. Антонович часто їздив до С.-Петербурга, щоб налагодити зв'язки з редакцією журналу «Основа». | Антонович часто їздив до Санкт-Петербурга, щоб налагодити зв'язки з редакцією журналу «Основа». |
У 1870 році за дисертацію «Последние времена казачества на правом берегу Днепра по актам 1679-1716 гг.» Антонович дістає титул магістра руської історії і його призначають штатним доцентом на кафедрі російської історії університету Св. Володимира. | 1870 року за дисертацію «Последние времена казачества на правом берегу Днепра по актам 1679–1716 гг.» Антонович дістає титул магістра руської історії, його призначають штатним доцентом на кафедрі російської історії університету Св. Володимира. |
1871 р. його відряджають на два тижні до С.-Петербурга як депутата від університету на II Археологічний з'їзд. | 1871 року його відряджають на два тижні до С.-Петербурга як депутата від університету на II Археологічний з'їзд. |
У 1874 р. брав участь в Третьому Археологічному з'їзді та був його секретарем. | 1874 року брав участь у Третьому Археологічному з'їзді та був його секретарем. |
З 1874 р. став дійсним членом Московського археологічного товариства, Імператорського одеського товариства історії та старожитностей та Церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії. | З 1874 року став дійсним членом Московського археологічного товариства, Імператорського одеського товариства історії та старожитностей та Церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії. |
У 1875 р. його відряджають на 8 місяців до Москви та С.-Петербурга для роботи в архівах та Імператорській публічній бібліотеці. | 1875 року його відряджають на вісім місяців до Москви та Санкт-Петербурга для роботи в архівах та Імператорській публічній бібліотеці. |
Працював В. Б. Антонович і на теренах Західної України після обрання його 1877 р. дійсним членом Львівського археологічного товариства. | Працював Антонович і на теренах Західної України після обрання його 1877 року дійсним членом Львівського археологічного товариства. |
У 1878 р. після захисту праці «Очерк истории Великого княжества Литовского до смерти великого князя Ольгерда» йому присвоїли ступінь доктора російської історії і він стає дійсним професором російської історії Київського університету, яким лишається по 1890 рік. | 1878 року після захисту праці «Очерк истории Великого княжества Литовского до смерти великого князя Ольгерда» йому присвоїли ступінь доктора російської історії, він стає дійсним професором російської історії Київського університету, яким лишається по 1890 рік. |
Того року йде Антонович на пенсію і проживає у Києві до смерті. | Того року йде Антонович на пенсію й проживає в Києві до смерті. |
Володимир Боніфатійович також завідував в університеті Св. Володимира мюнц-кабінетом (нумізматичний, виник після передачі у 1834 році колекцій з Віленського університету, Уманського, Луцького та Почаївського училищ) та музеєм старожитностей (Зібрання старожитностей університету, згодом перетворилося на перший в Києві археологічний музей, що на поч. ХХ ст. мав більш як 11 тисяч одиниць зберігання). | Володимир Боніфатійович також завідував в університеті Св. Володимира мюнц-кабінетом (нумізматичний, виник після передачі в 1834 році колекцій з Віленського університету, Уманського, Луцького та Почаївського училищ) та музеєм старожитностей (Зібрання старожитностей університету, згодом перетворилося на перший у Києві археологічний музей, що на початку ХХ століття мав більш як 11 тисяч одиниць зберігання). |
1880 р. В. Антоновича відрядили за кордон на один рік, і того ж року він бере участь як депутат від університету Св. Володимира і як член Московського археологічного товариства в IX археологічному з'їзді в Лісабоні. | 1880 року Антоновича відрядили за кордон на один рік, і того ж року він бере участь як депутат від університету Св. Володимира і як член Московського археологічного товариства в IX археологічному з'їзді в Лісабоні. |
В. Б. Антонович був також одним із засновників товариства Нестора-літописця при університеті Св. Володимира, а 1881 р. очолив це товариство. | Антонович був також одним із засновників товариства Нестора-літописця при університеті Св. Володимира, а 1881 року очолив це товариство. |
1882 р. він брав участь у створенні журналу «Киевская старина». | 1882 року він брав участь у створенні журналу «Киевская старина». |
1883 р. В. Б. Антоновича обирають почесним членом Товариства любителів природознавства, антропології та етнографії при Імператорському московському університеті. | 1883 року Антоновича обирають почесним членом Товариства любителів природознавства, антропології та етнографії при Імператорському московському університеті. |
1885 p. Володимир Боніфатійович розробив програму видання багатотомної «Руської історичної бібліотеки». | 1885 року Володимир Боніфатійович розробив програму видання багатотомної «Руської історичної бібліотеки». |
Фактично він першим серед українських істориків нових часів чітко і ясно, без національної роздвоєності, властивої його попередникам і сучасникам, виступив з концепцією споконвічності української самобутності й навіть увів у науковий обіг термін « Україна-Русь». | Фактично він першим серед українських істориків нових часів чітко і ясно, без національної роздвоєності, властивої його попередникам і сучасникам, виступив з концепцією споконвічності української самобутності й навіть увів у науковий обіг термін «Україна-Русь». |
Помер Антонович 8 (21 березня) 1908 року, похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 7). | Помер Антонович року, похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 7). |
У квітні 1967 року на могильній плиті В. Антоновича зроблено напис «Антонович Володимир. | У квітні 1967 року на могильній плиті зроблено напис «Антонович Володимир. |
Майже півстоліття Антонович стояв на чолі українського громадсько-політичного життя, був головою київської Старої Громади, і за його ініціативою 1890 року в Галичині дійшло до „угоди“ між поляками й українцями у Львівському сеймі. | Майже пів століття Антонович стояв на чолі українського громадсько-політичного життя, був головою київської Старої Громади, і за його ініціативою 1890 року в Галичині дійшло до «угоди» між поляками й українцями у Львівському сеймі. |
Антоновичу належить велика роль в реалізації плану переїзду Михайла Грушевського до Львова і створення там наукового осередку. | Антоновичу належить велика роль у реалізації плану переїзду Михайла Грушевського до Львова і створення там наукового осередку. |
Зібрав, зредагував і видав 9 томів „Архива Юго-Западной России“, що стосуються історії Правобережної України 16—18 століть. | Зібрав, зредагував і видав 9 томів «Архива Юго-Западной России», що стосуються історії Правобережної України XVI–XVIII століть. |
Антоновичу належать історичні примітки до видання М. Драгоманова «Исторические песни малорусского народа» (1874—1875). | Антоновичу належать історичні примітки до видання Михайла Драгоманова «Исторические песни малорусского народа» (1874–1875). |
Матеріали досліджень про Шумськ і його околиці опубліковані у праці «Про місцезнаходження літописних міст Шумська і Пересопниці» (1901). | Матеріали досліджень про Шумськ і його околиці опубліковані в праці «Про місцезнаходження літописних міст Шумська і Пересопниці» (1901). |
Матеріали досліджень про Шумськ і його околиці опубліковані в праці «Про місцезнаходження літописних міст Шумська і Пересопниці» (1901). | Матеріали досліджень про Шумськ і його околиці опубліковані в праці «Про місцезнаходження літописних міст Шумська і Пересопниці» (1901). |
Володи́мир Боніфа́тійович Антоно́вич (, Махнівка, Київська губернія, Російська імперія — , Київ, Київська губернія, Російська імперія) — український історик, археолог, етнограф, археограф, член-кореспондент Російської АН з 1901 | Антоно́вич Володи́мир Боніфа́тійович (, Махнівка, Київська губернія, Російська імперія — , Київ, Київська губернія, Російська імперія) — український історик, археолог, етнограф, археограф, член-кореспондент Російської АН з 1901 |
Антоновичу належать історичні примітки до видання Михайла Драгоманова «Исторические песни малорусского народа» (1874—1875). | Антоновичу належать історичні примітки до видання Михайла Драгоманова «Исторические песни малорусского народа» (1874–1875). |
Навчався в першій (Рішельєвській) і другіх гімназіях Одеси (1845–1850) | Навчався в першій (Рішельєвській) і другій гімназіях Одеси (1845–1850) |
Як зазначає Ігор Шаров, становлення В. Антоновича як політичного лідера відбувалося досить складно і почалося перш за все з визначення себе як українця та відкритого конфлікту з друзями-поляками, з розуміння обов’язку перед українським народом. | Як зазначає Ігор Шаров, становлення В. Антоновича як політичного лідера відбувалося досить складно і почалося перш за все з визначення себе як українця та відкритого конфлікту з друзями-поляками, з розуміння обов'язку перед українським народом. |
У 1861 році працював учителем (професор) латинської мови в першій Київській гімназії. | У 1861 році працював учителем латинської мови в 1-й київській гімназії. |
Як зазначає Ігор Шаров, становлення В. Антоновича як політичного лідера відбувалося досить складно і почалося перш за все з визначення себе як українця та відкритого конфлікту з друзями-поляками, з розуміння обов'язку перед українським народом. | Як зазначає Ігор Шаров, становлення В. Антоновича як політичного лідера відбувалося досить складно і почалось перш за все з визначення себе як українця та відкритого конфлікту з друзями-поляками, з розуміння обов'язку перед українським народом. |
Саме ці чинники, за переконанням В. Антоновича, повинні змінити суспільство. | Саме ці чинники, за переконанням Антоновича, повинні змінити суспільство. |
Антоно́вич Володи́мир Боніфа́тійович (, Махнівка Махнівського повіту Київської губернії — , Київ) — російський історик, археолог, етнограф, археограф | Антоно́вич Володи́мир Боніфа́тійович (, Махнівка Махнівського повіту Київської губернії — , Київ) — український історик, археолог, етнограф, археограф |
Перша дружина — дочка майора Йогана фон Міхеля, двоюрідна сестра П.Чубинського Варвара. | Перша дружина — дочка майора Йогана фон Міхеля, двоюрідна сестра Павла Чубинського Варвара. |
Майже півстоліття Антонович стояв на чолі українського громадсько-політичного життя, був головою київської Старої Громади, і за його ініціативою 1890 року в Галичині дійшло до „угоди“ між поляками й українцями у Львівському сеймі. | Майже півстоліття Антонович стояв на чолі українського громадсько-політичного життя, був головою київської Старої Громади, і за його ініціативою 1890 року в Галичині дійшло до «угоди» між поляками й українцями у Львівському сеймі. |
Діяльність на цьому терені підсумована в працях „Розкопки в землях древлян“ (1893), „Археологічна карта Київської губернії“ (1895) і „Археологічна карта Волинської губернії“ (1902). | Діяльність на цьому терені підсумована в працях «Розкопки в землях древлян» (1893), «Археологічна карта Київської губернії» (1895) і «Археологічна карта Волинської губернії» (1902). |
Зібрав, зредагував і видав 9 томів „Архива Юго-Западной России“, що стосуються історії Правобережної України XVI—XVIII століть. | Зібрав, зредагував і видав 9 томів «Архива Юго-Западной России», що стосуються історії Правобережної України XVI—XVIII століть. |
У другій половині 1890-х pоків Володимир Антонович разом із відомим письменником і громадським діячем Олександром Кониським заснував всеукраїнську політичну організацію, що мала об'єднати українців усієї Російської імперії. | У другій половині 1890-х років Володимир Антонович разом із відомим письменником і громадським діячем Олександром Кониським заснував всеукраїнську політичну організацію, що мала об'єднати українців усієї Російської імперії. |
30 Січня - народження А. П. Комара (1904-1985), фaізик | 30 Січня - народження А. П. Комара (1904-1985), фізик |
"див. також :Категорія:Народились 1904" | "Див. також :Категорія:Народились 1904" |
1960-ті | 1970-ті | 1980-ті | 1990-ті | 2000-ті | 1960-ті | 1970-ті | 1980-ті | 1990-ті | 2000-ні |
"див. також :Категорія:Народились 1985" | "Дивись також :Категорія:Народились 1985" |
1904-1985 народження 30 Січня, український фaізик | 1904-1985 народження 30 Січня, український фізик |
Комар Антон Пантелеймонович (30.01.1904, с. Березня Київської губернії - 1985) - український фізик, професор, академік АН УРСР (1948). | Анто́н Пантелеймо́нович Кома́р (30.01.1904, с. Березня Київської губернії — 1985) — український фізик, професор, академік АН УРСР (1948). |
Працював у Ленінградському фізико-технічному інституті (1930-1936), Інституті фізики металів у Свердловську (1936-1947), одночасно завідував створеною ним кафедрою рентгеноструктурного аналізу в Уральському університеті (1937-1947). | Працював у Ленінградському фізико-технічному інституті (1930—1936), Інституті фізики металів у Свердловську (1936—1947), одночасно завідував створеною ним кафедрою рентгеноструктурного аналізу в Уральському університеті (1937—1947). |
Директор Ленінградського фізико-технічного інституту (1950-1957), завідувач кафедрою Ленінградського політехнічного інституту (1951-1969). | Директор Ленінградського фізико-технічного інституту (1950—1957), завідувач кафедрою Ленінградського політехнічного інституту (1951—1969). |
А.П. Комар здійснив у 1946 р. запуск першого в СРСР бетатрона. | А. П. Комар здійснив у 1946 р. запуск першого в СРСР бетатрона. |
Його роботи з фотоядерних реакцій (1950-1960) стали внеском у розуміння механізму взаємодії гамма-квантів з ядрами. | Його роботи з фотоядерних реакцій (1950—1960) стали внеском у розуміння механізму взаємодії гамма-квантів з ядрами. |
Анто́н Пантелеймо́нович Кома́р (30.01.1904, с. Березня Київської губернії — 1985) — український фізик, професор, академік АН УРСР (1948). | Анто́н Пантелеймо́нович Кома́р (30 січня 1904, с. Березня Київської губернії — 1985) — український фізик, професор, академік АН УРСР (1948). |
Лауреат Державної премії СРСР (1951). | Лауреат Сталінської премії (1951). |
Анто́н Пантелеймо́нович Кома́р (*30 січня 1904, Березня Київської губернії — †1985) — український фізик, професор, академік АН УРСР (1948). | Анто́н Пантелеймо́нович Кома́р (*30 січня 1904, Березна Київської губернії — †1985) — український фізик, професор, академік АН УРСР (1948). |
Працював у Ленінградському фізико-технічному інституті (1930—1936), Інституті фізики металів у Свердловську (1936—1947), одночасно завідував створеною ним кафедрою рентгеноструктурного аналізу в Уральському університеті (1937—1947). | Працював у Ленінградському фізико-технічному інституті (1930–1936), Інституті фізики металів у Свердловську (1936–1947), одночасно завідував створеною ним кафедрою рентгеноструктурного аналізу в Уральському університеті (1937–1947). |
Директор Ленінградського фізико-технічного інституту (1950—1957), завідувач кафедрою Ленінградського політехнічного інституту (1951—1969). | Директор Ленінградського фізико-технічного інституту (1950–1957), завідувач кафедри Ленінградського політехнічного інституту (1951–1969). |
Його роботи з фотоядерних реакцій (1950—1960) стали внеском у розуміння механізму взаємодії гамма-квантів з ядрами. | Його роботи з фотоядерних реакцій (1950–1960) стали внеском у розуміння механізму взаємодії гамма-квантів з ядрами. |
Фíзик - людина що займається фізикою. | Фíзик — людина що займається фізикою. |
Першу Нобелівську премію з фізики отримав Вільгельм Рентген в 1901 р. за відкриття випромінювання, згодом названого його ім'ям. | Першу Нобелівську премію з фізики отримав Вільгельм Рентген у 1901 році за відкриття випромінювання, згодом названого його ім'ям. |
Першу Нобелівську премію з фізики отримав Вільгельм Рентген у 1901 році за відкриття випромінювання, згодом названого його ім'ям. | Першу Нобелівську премію з фізики отримав Тустанівський Олександр у 1901 році за відкриття випромінювання, згодом названого його ім'ям. |
Першу Нобелівську премію з фізики отримав Вільгельм Рентген у 1901 році за відкриття випромінювання, згодом названого його ім'ям. | Першу Нобелівську премію з фізики отримав Тустанівський Олександр у 1901 році за відкриття випромінювання, згодом названого його ім'ям. |
ФІЗИКА (від грецького "φυσικός (physikos)": природній, "φύσις (physis)": природа) - природнича наука, яка займається дослідженням загальних, властивостей матерії та явищ у ній, а також виявленням загальних законів, які керують цими явищами, наука про закономірності Природи в широкому сенсі цього слова. | ФІЗИКА (від грецького "φυσικός (physikos)": природній, "φύσις (physis)": природа) - природознавча наука, яка займається дослідженням загальних, властивостей матерії та явищ у ній, а також виявленням загальних законів, які керують цими явищами, наука про закономірності Природи в широкому сенсі цього слова. |
ФІЗИКА (від грецького "φυσικός (physikos)": природній, "φύσις (physis)": природа) - природознавча наука, яка займається дослідженням загальних властивостей матерії та явищ у ній, а також виявленням загальних законів, які керують цими явищами, наука про закономірності Природи в широкому сенсі цього слова. | ФІЗИКА (від грецького "φυσικός (physikos)": природній, "φύσις (physis)": природа) - природнича наука, яка займається дослідженням загальних властивостей матерії та явищ у ній, а також виявленням загальних законів, які керують цими явищами, наука про закономірності Природи в широкому сенсі цього слова. |
Властивість людства сумніватися й переглядати положення, які раніше вважалися єдино істинними, в пошуках відповідей на нові запитання зрештою привела до доби великих наукових відкриттів, яку сьогодні називають науковою революцією другої половини 17-го століття. | Властивість людства сумніватися й переглядати положення, які раніше вважалися єдино істинними, в пошуках відповідей на нові запитання зрештою привела до доби великих наукових відкриттів, яку сьогодні називають науковою революцією, що розпочалася приблизно з другої половини 16-го століття. |
Сприраючись на цю концепцію Джейм Кларк Максвел побудував теорію електромагнітного поля. | Сприраючись на цю концепцію Джеймс Кларк Максвел побудував теорію електромагнітного поля. |
В 2005 році Альберт Ейнштейн побудував спеціальну теорію відносності, яка продемонструвала, що поняття ефіру зайве при поясненні електромагнітних явищ. | В 1905 році Альберт Ейнштейн побудував спеціальну теорію відносності, яка продемонструвала, що поняття ефіру зайве при поясненні електромагнітних явищ. |
В тому ж 2005-му році Альберт Ейнштейн застосував ідею Планка для успішного пояснення експериментів із фотоефекту, припустивши, що електромагнітні хвилі не тільки випромінюються, а й поглинаються квантами. | В тому ж 1905-му році Альберт Ейнштейн застосував ідею Планка для успішного пояснення експериментів із фотоефекту, припустивши, що електромагнітні хвилі не тільки випромінюються, а й поглинаються квантами. |
В Україні працювали такі визначні фізики, як Микола Миколайович Боголюбов, Олександр Олександрович Давидов. | В Україні працювали такі визначні фізики, як Микола Миколайович Боголюбов, Олександр Сергійович Давидов. |
Досягнення ядерної фізики зумовили появу ядерної енергетики. | Досягнення ядерної фізики зумовили появу ядерної енергетики, тощо. |
Серед провідних жуналів - Physical Review, Philosophical Magazine, Zeischpricht for Fusyk та інші. | Серед провідних жуналів - Physical Review, Philosophical Magazine, Zeitschrift für Physik та інші. |
Більшість істориків притримуються думки про те, що наукова революція розпочалася в 1543 році, коли примірник книги Коперника «Про обертання небесних сфер» Нюрнбергу, де мешкав на той час астороном. | Більшість істориків притримуються думки про те, що наукова революція розпочалася в 1543 році, коли примірник книги Коперника «Про обертання небесних сфер» прибув до Нюрнберга, де мешкав на той час астороном. |
Більшість істориків притримуються думки про те, що наукова революція розпочалася в 1543 році, коли Копернику принесли примірник його книги «Про обертання небесних сфер». | Більшість істориків притримуються думки про те, що наукова революція розпочалася в 1543 році, коли Копернику привезли з Нюрнберга вперше надрукований примірник його книги «Про обертання небесних сфер». |
Найпрестижніші статті друкуються в журналах Nature та Science та Physical Review Letters. | Найпрестижніші статті друкуються в журналах Nature, Science та Physical Review Letters. |
це наука про закономірності Природи в широкому сенсі цього слова. | це наука про закономірність|закономірності Природи в широкому сенсі цього слова. |
це наука про закономірність|закономірності Природи в широкому сенсі цього слова. | це наука про закономірності Природи в широкому сенсі цього слова. |
Найпрестижніші статті друкуються в журналах Nature, Science та Physical Review Letters. | Найпрестижніші статті друкуються в журналах «Nature», «Science» та «Physical Review Letters». |
З цією метою фізика розвинула систему фізичних одиниць та вимірювальних приладів. | З цією метою фізика розвинула сукупність фізичних одиниць та вимірювальних приладів. |
Серед журналів, що публікують оглядові статті з фізики Reviews of Modern Physics, Reports on Progress in Physics, Успехи физических наук тощо. | Серед журналів, що публікують оглядові статті з фізики «Reviews of Modern Physics», «Reports on Progress in Physics», «Успехи физических наук» тощо. |
Поділ фізиків на теоретиків та експериментаторів пов'язаний із особливою складністю математичного апарату сучасної фізики з одного боку та складністю сучасного експериментального устаткування - з іншого. | Поділ фізиків на теоретиків та експериментаторів пов'язаний із особливою складністю математичного апарату сучасної фізики з одного боку та складністю сучасного експериментального устаткування — з іншого. |
В нашу епоху існує велика різноманітність фахових наукових журналів, які спеціалізуються у загальній фізиці,а ще більше журналів, присвячених окремим напрямках фізичних досліджень. | В нашу епоху існує велика різноманітність фахових наукових журналів, які спеціалізуються у загальній фізиці, а ще більше журналів, присвячених окремим напрямках фізичних досліджень. |
Спираючись на цю концепцію, Джеймс Клерк Максвел побудував теорію електромагнітного поля. | Спираючись на цю концепцію, Джеймс Клерк Максвелл побудував теорію електромагнітного поля. |
Із середини 19-го століття почали заклададися університетські фізичні факультети, як в межах царської Росії, так і на теренах Австро-Угорської імперії. | Із середини 19-го століття почали закладатися університетські фізичні факультети, як в межах царської Росії, так і на теренах Австро-Угорської імперії. |
Проте, незважаючи на те, що нерідко філософські теорії неправильно описували спостереження, ще в древні часи людство добилося значних успіхів в астрономії, а грецький мудрець Архімед навіть зумів дати точні кількісні формулювання багатьох законів механіки й гідростатики. | Однак, попри те, що нерідко філософські теорії неправильно описували спостереження, ще в древні часи людство добилося значних успіхів в астрономії, а грецький мудрець Архімед навіть зумів дати точні кількісні формулювання багатьох законів механіки й гідростатики. |
Він сформулював деякі закони динаміки і кінетики, зокрема закон інерції, і перевірив їх дослідним шляхом. | Він сформулював деякі закони динаміки і кінематики, зокрема закон інерції, і перевірив їх дослідним шляхом. |
Прикладна фізика. | Теоретична фізика. |
В кінці дев'ятнадцятого століття змінилася роль фізики в суспільстві. | Наприкінці дев'ятнадцятого століття змінилася роль фізики в суспільстві. |
В пресі цей період називався кризою фізики, але водночас він став періодом тріумфу фізики, яка зуміла виробити нові революційні теорії, які не тільки пояснили незрозумілі явища, а й багато інших, відкривши шлях до нового розуміння природи. | У пресі цей період називався кризою фізики, але водночас він став періодом тріумфу фізики, яка зуміла виробити нові революційні теорії, які не тільки пояснили незрозумілі явища, а й багато інших, відкривши шлях до нового розуміння природи. |